Питаннями архітектурної доступності Києва я займаюсь вже більше року. В жовтні ми разом з чудовими Соломією Вітвіцькою та Іреною Карпою провели акцію, в рамках якої дівчата спробували на собі відчути як важко пересуватися містом на інвалідному візку. Акція привернула дуже багато уваги і місцеві активісти і депутати вже самостійно проводили такі ж активності у своїх містах: Львів, Чернігів, Бровари, Полтава і ще багато інших міст. Хороший PR і суспільний запит це добре, але має бути результат.
Нам допомогли тисячі киян, які підписали відповідну петицію, всього було зібрано більше 10 тисяч підписів. З депутатами Київради ми працювали в робочих групах і самі люди з обмеженою мобільністю написали нове положення про комітет доступності. До речі, а хто ці самі люди з обмеженнями в мобільності? Читач сидить і уявляє собі людину на візку, але за даними департаменту містобудування та архітектури, до маломобільного населення відносяться 55% киян. Чому? Бо до маломобільних людей відносять:
- людей з інвалідністю;
- людей з дітьми на візках;
- людей після травм;
- дітей до 6 років;
- людей похилого віку.
Тому зараз ви можете читати цей текст, а потім піти робити чай, підвернути ногу і все – welcome to the club, на певний час. Або уявіть наскільки «легко» молодим батькам возити дітей по швелерам та сходам, які бездумно розставлені по всьому місту і створюють суцільну смугу перешкод.
Наприклад, так Юля сьогодні переходила Хрещатик, щоб дістатися до департаменту архітектури.
Уявіть як це «зручно», а як їздити на роботу? Копів ми чекали близько 20 хвилин, а буває і до однієї години, це перейти дорогу до департаменту архітектури. Потім новий сюрприз, адже сам департамент не являється доступним і туди Юлю заносили вже піші патрульні. Звісно, я хочу висловити подяку патрульній поліції, але чи є це системним вирішенням проблеми? І я думаю, що в них є більш нагальні задачі. Саме тому ми пропонували місцевій владі оновити комітет доступності, який би сказав як потрібно будувати, щоб місто було зручним для всіх. Ми розробили нормативні акти, залучили закордонних архітекторів. І тепер зіткнулися з тим, що комітет доступності хочуть оновити, але за старим положенням. Бо так простіше, бо в протилежному випадку всім доведеться працювати і вже нові об'єкти доведеться будувати відповідно до будівельних норм (привіт, Поштова площа).
Саме тому представники людей з інвалідністю, ветеранів постраждалих в АТО, молодих сімей з дітьми, а також політики, зірки та лідери думок, зберуться 2 червня о 12:00 під КМДА. Ми будемо вимагати дві прості речі:
- прийняти нашу версію положення про комітет доступності;
- прийняти міську цільову програму по облаштуванню архітектурної доступності Києва.
Якщо очільники Києва страждають на політичну імпотенцію, ми дамо їм віагру.
Прийняти участь може кожен. Ви можете просто прийти на цю акцію і підтримати нас. Також ви можете:
- перепостити цю статтю або посилання на захід;
- висловити свою думку про проблему архітектурної доступності міста;
- прийняти участь в акції і відчути на собі як важко пересуватися на візку;
- допомогти організаційно.
Нам потрібні плакати, мікрофони, колонки, онлайн-стрім, оператор з камерою, візки і транспорт. Включайтеся! Це дуже просто. Тим паче, ви будете в чудовій компанії відомих і небайдужих українців.
І закликаємо всі політичні партії до участі. Я знаю, що рішення щодо розвитку міста має бути прийняте вже на наступній сесії.
Фото взяті зі статті журналу VIVA!
