Щодо вбивства білоруса Шишова. Так, цілком можливо, що це була успішна операція спецслужб Білорусі. Але я все ж не схильний переоцінювати спроможності Лукашенка і КГБ — це більше схоже на продовження роботи ФСБ Росії з дискредитації Лукашенка і планомірного відрізання йому найменших можливостей домовитись із Заходом.
Зрештою, ситуація загальновідома і визнана усіма (в тому числі США і взагалі західними союзниками): в Україні повно агентів Кремля, в тому числі і на офіційних посадах, в тому числі і в вищих ешелонах влади. Історію з вагнерівцями — злив з оточення президента надчутливих даних в сфері нацбезпеки ворогу — ще ніхто не викреслив з «анамнезу». Тобто, і виконавців, і кураторів, і організаторів для практично будь-яких акцій на нашій території вистачає, якщо Кремль говорить «треба».
Прикро, але вбивство білоруського активіста виставляє українську владу в дуже негарному світлі: отже, вона не контролює власні суверенні терени. Не має чого протиставити карликовому, по суті, тоталітарному режиму: нагадаю, вся галаслива і проблемна Білорусь — це менш як 9,5 мільйонів громадян.
Вбивство Шишова на нашій території додало напруження до наших стосунків з Білим домом. «Сполучені Штати глибоко засмучені смертю білоруського активіста Віталія Шишова у Києві, і ми висловлюємо глибокі співчуття його близьким. Його смерть сталася на тлі неприйнятної білоруської розправи з громадянським суспільством, і ми сподіваємося на повне та ретельне розслідування українською владою і встановлення причин та обставин».
Тобто, США на цьому етапі також не певні, чи провину покласти на режим Лукашенка, чи одразу на Кремль. Однак вбивство Шишова щойно додало тем для зустрічі Зеленського й Байдена у Вашингтоні 30 серпня.
І ще один важливий аспект: те, про що я писав вже кілька років. «Мирний протест», білі сукні, квіти, танці, плакати – все це ні про що в питання повалення політичного режиму. Вмовити диктатора піти – проханнями, раціональними аргументами, стоянням на колінах – нереально. В підсумку ті, що не будуть ліквідовані і не встигнуть втекти, — сядуть. Гадаю, Лукашенко навряд перейматиметься тим, десята частина чи третина його 9,4-мільйонної країни стала новим Гулагом, якщо це збереже його владу.
І от нарешті вбивство Шишова змусило озвучити цю очевидну істину. Його вдова Божена Жолудь на вівторковій акції під посольством Білорусь в Києві вголос, чітко і однозначно позначила єдиний реальний вектор руху: «...Начать не мирный протест. Взять в руки вилы наконец-таки. Я думаю, что Виталий очень бы этого хотел — чтобы все поняли, что мирно у нас ничего не получится. Только если мы объединимся и возьмём оружие в руки против них. Это единственный вариант, при котором мы сможем победить этот режим».
Ця заява може лишитись заявою – а може мати конкретні наслідки. Територію України може бути використано для формування не тільки «ініціативної групи в екзилі», але й для створення, тренування, забезпечення загонів білоруського спротиву. Забезпечувати, звісно, будуть ті, хто зацікавлений в поваленні режиму Лукашенка, – передусім США.
З одного боку, це зможе зблизити нас з союзником і покращити наші стосунки. Але з іншого боку, це створює додаткові виклики й небезпеки. Україні в такому випадку доведеться подбати про безпеку білоруських активістів на своїй території. Отже, все ж почати зачищати офіційні структури та інші організації від агентів ФСБ. І може навіть створити спеціальний підрозділ із захисту учасників білоруського спротиву на нашій території.
==
І так, все ж війна і відкриті кордони з агресором та його союзниками (яким є режим Лукашенка) — не найбезпечніше для України сполучення.
