Щодо зустрічі Байдена з Зеленським: Білий дім вніс уточнення, що «точної дати немає». Хоча українська сторона вже встигла заявити про зустріч ще влітку, буквально в липні, як про майже доконаний факт.
Однак на цей момент вже ясно: для літньої зустрічі Зеленський просто не встигає реалізувати бодай щось з вимог США. Не чути навіть про найшвидше і найпростіше: передачу Америці документів на Коломойського для доповнення матеріалів слідства.
Вже всім ясно, що без конкретних результатів за всіма позначеними Байденом напрямками зустріч не відбудеться через відсутність тем для розмови. І тільки Зеленський досі впевнений, що точно поможуть гарні безпекові гасла на кшталт сьогоднішнього з твіттера «Вірю, що наші партнери США і Німеччина [щоправда, ОП обійшовся прапорцями-емодзі для позначення держав, не подужав стільки літер] спільно протистоятимуть агресору, а не заохочуватимуть його».
Що значить, відсутність дипломатичного і політичного досвіду в оточенні президента: нема кому пояснити базові моменти. Нема кому навіть зрозуміти ті базові моменти. Все будується на якихось штампах з серіалів і кіно – «як має виглядати справжня велика політика і діалог державних лідерів».
Тому Зеленський вже два роки ніяк не може зрозуміти: Америка не «за» і не «проти» України. За жодних обставин вона не обере нашу сторону або сторону наших ворогів – бо це не вкладається в державні принципи Штатів.
В Америки є стратегія на десятиліття: її реалізовувалось до того, як Зеленський став президентом, її буде реалізовуватись і після того, як Зеленський перестане бути президентом. Залежно тільки від того, які кроки будуть для Америки вигіднішими відповідно до зміни обставин. А не від того, чи достатньо ефектно президент України демонструє президенту США приязнь і дружні почуття.
Україна однозначно визнана такою, що входить в зону безпосередніх інтересів США. Не тому, що ми такі хороші чи цінні. А тому, що так вигідно Америці в стратегічній перспективі. Відповідно, всі теперішні спроби ОП загравати з Китаєм, демонструвати чергову екзотичну «багатовекторність», а заодно «самостійність і незалежність від зовнішнього американського управління» нічого не значать.
Якщо американці захочуть (точніше, якщо визнають цей варіант найбільш вигідним для себе), то легко й невимушено в найкоротші терміни зроблять так, що Зеленському з його химерними геополітичними іграми стане дуже погано. Зрештою, в нас майже 40-мільйонна держава з купою політичних і громадських лідерів. Буквально за кілька днів знайдеться купа претендентів на посаду українського президента, які готові бути набагато більш проамериканськими, ніж Зеленський.
Тому хтось з ОП мусить взяти на себе нелегку місію і донести до Зеленського, що варто припиняти ці безсенсові ігри «отримай допомогу від Америки, але з демонстрацією, що та Америка тобі нахрін не здалась, ти лідер суверенної держави!». А до того має знайтись котрийсь сталкер, котрий пояснить це працівникам ОП.
