Стосовно опублікованої стенограми розмови Трампа з Зеленським.
Головний висновок: цілком нормальна розмова, наскільки би неоднозначними комусь не видавались окремі теми чи репліки. Це взірець розмови двох позасистемних політиків – бо в цьому Трамп і Зеленський однакові. Значить, отака зараз тенденція по всій планеті – запит на несистемних діячів. Дивних, смішних, не професійних, недосвідчених. І Трамп, і Зеленський однаково протистоять національному політичному істеблішменту. Стикаються зі схожими викликами в сфері корупції і вибору подальшої моделі розвитку. Тому їм не надто складно порозумітись.
Зеленський чи не в кожній репліці дякує Трампу, хвалить його, визнає правоту... Ну і правильно робить. Трамп таке любить, це його налаштовує на конструктивний діалог. А Зеленському це нічого не коштувало (навіть маленький реверанс «Ваш літак, напевно, набагато кращий за мій»). Плюс протягом цілої розмови Зеленський не забуває чарівних слів «ми купимо американське», «ми купуємо американське»: нафту, Джавеліни... В Трампа на цьому пунктик: «Якщо ви друзі Америки – ви купуєте в Америки». В результаті Трамп тепер щиро скаже за будь-якої нагоди, що Зеленський – суперський хлоп, котрого він дуже любить. І не посоромиться ставити дуже незручні питання тим же Меркель чи Макрону – просто заради емоцій.
І щодо наїзду Трампа на Німеччину й Францію в особі Меркель і Макрона – і підтримки цього наїзду Зеленським. «[Ми робимо для України] набагато більше, аніж європейські країни роблять і вони мали би допомагати вам більше, ніж вони це роблять. НІМЕЧЧИНА НЕ ЗРОБИЛА ДЛЯ ВАС МАЙЖЕ НІЧОГО. Все, що вони роблять, — це говорять і я думаю, що це те, щодо чого ви дійсно мали би спитати з них. Коли я говорив з Ангелою Меркель, вона згадала Україну, проте не зробила нічого. І багато хто з європейських країн чинить так само». На що Зеленський для початку сказав «Так ви абсолютно праві, не лише на 100%, але насправді на 1000%».
І де вони обидва неправі? Де вони відхилились від реалій? «Стурбована» Європа дійсно говорить і говорить. Але діє виключно в інтересах власної вигоди. Дипломат Порошенко впливав на це дипломатичними методами, докладаючи тяжких зусиль чи не щодня. Несистемний емоційний політик Зеленський діє іншими методами. І вони теж діятимуть. Бо сподобатись Трампу, вимагати від нього європейських санкцій проти Росії, щоб він в своїй неповторній манері тупо виставив знов Меркель і Макрону ультиматум – це не найгірший і практично гарантовано робочий сценарій. Просто за іншим алгоритмом.
А обіцянки Зеленського, що «на 100% його прокурор» розбереться в ситуації, встановить істину, «ми про це подбаємо». Так це не компромат. Це, між іншим, практично те саме, що днями публічно порадив Зеленському ексгенпрокурор Луценко: перевести це питання на рівень прокуратур і запевняти, що ті ретельно розбиратимуться і встановлять істину. Тобто, оптимальна формула вже була в кінці липня. Тепер задача хіба втриматись на цьому напрямку.
До речі, зауважте: Зеленський ні разу не згадав Байдена – тоді як Трамп тричі назвав це прізвище.
Висновок: Зеленський встановив доволі теплі емоційні контакти з Трампом, вони відчувають один одного, їм доволі комфортно спілкуватись – власне, повторюсь, як двом несистемним діячам в політиці. Так, це ускладнить взаємини Зеленського з новим президентом США, якщо Трамп не пройде на другу каденцію. Але, по-перше, до цього ще треба якось дожити, а по-друге, програш Трампа – ще не факт. Показники безробіття і індекси Доу-Джонса, принаймні, свідчать на його користь.
