Зеленський підтвердив в інтерв'ю телеканалу НВО, що «трохи злий на Трампа»: бо журналіст його спитав «Я бачу, ви злі на Трампа. Може, трохи, так?». І шостий президент просто погодився: «Трохи».

Ще раз: президент 40-мільйонної європейської держави з широкою і не надто притомною посмішкою (англійська для нього все ще дезорієнтуючий чинник) на публічну підначку журналіста погодився, що злий на 45-го президента США. Що і розігнали світом.

Перший висновок, котрий роблять з такого нормальні політики: ця особа є легко маніпульованою, а також намагається підлаштуватись під тих, кого вважає сильнішим, зробити щось, що, можливо, сподобається сильнішому. І якщо сьогодні в розрахунку трошки покращити ставлення Байдена він демонструє зневагу до Трампа (ну, йому ж має сподобатись наїзд на попередника? От самому Зеленському плювання в попередника завжди покращує настрій) — то завтра, як вітер поміняється, з такою ж посмішкою демонструватиме зневагу до Байдена.

Повага, відстороненість і публічна вдячність за сприяння — це основи міждержавних взаємин. І в жодному випадку не пробувати вгадати настрої нової влади, не очорнювати попередню владу. Інакше нас зневажатимуть за маніпульованість і підлабузництво нашої влади.

Але навряд чи хтось бодай взявся би пояснювати це дипломованому юристу Зеленському...