Останнім часом я вивчав непересічну історію Дома Творчості Композиторів «Ворзель», що сьогодні відроджують з руїни.
Саме тут народилися всі найвідоміші та найактуальніші у всі часи прийдешні та майбутні музичні твори українських композиторів та поетів-піснярів радянського періоду, зокрема такі культові мега-хіти української авторської пісні, як «Два кольори», написана у1964 році музика Олександра Білаша, слова Дмитра Павличка (на яку й зробив нестандартний кавер Пан Олег Скрипка) та «Як тебе не любити, Києве мій!» — композитора Ігоря Шамо на слова Дмитра Луценка, написана в 1962 році. Збереглися й будинки де працювали ці непересічні творчі тандеми.
Фото Сергія Білявського
Мене давно цікавила особистість Олега Скрипки, як популяризатора українського контенту в світових масштабах. Та пригадалося цікаве інтерв'ю яке я взяв у пана Олега у 2016 році, невдовзі після того, як ВВ відсвяткували тридцятирічний юбілей творчої діяльності і зіграли 10 березня великий юбілейний концерт у Палаці спорту. Тоді з технічних причин інтерв'ю не побачило світ.
фото з авторського архіву
Саме сьогодні цікаво дослідити, яким чином полюси та меридіани внутрішнього сакрального простору цієї планети були розташовані тоді у рік святкування 30-річного юбілею ВВ, і якими сталися нині. Саме митці таку позачасову мапу відтворюють напрочуд точно та влучно, навіть якщо плян-схема Країни Мрій наснилася їм у віщих снах.
Український музикант-мультиінструменталіст, вокаліст, композитор, чудовий поет- пісняр, лідер гурту «Воплі Відоплясова» засновник та організатор міжнародного етно-фестивалю «Країна Мрій», дослідник та актуалізатор культурно-історичної спадщини УкраїниОлег Скрипка розповів ПРО:
парадоксальність явленої реальності,
загальну тягу сучасних людей до консерватизму,
невичерпність океану українського культурно-історичного контексту,
неосяжні можливості етнічної реконструкції,
ренесансні коріння нашої постмодернової свідомості,
свою містичну подорож до Парижу
та необорну любов до гарного сухого вина…
Самовар кави
- Олег, як пройшов ювілейний концерт «ВВ» у «Палаці спорту»?
- Вийшло цікавіше, ніж ми планували. Я й не сподівався, що прийде стільки глядачів, і так багато друзів cхочуть нас привітати. Я знаходився у стані надзвичайного нервового збудження. Потім пару днів не міг нормально заснути. Таке враження, ніби ти випив самовар кави. Мене всього просто трусило.
- Чи було відчуття, що повернулися ті часи, коли група тільки починала?
- Ні, зараз все по — іншому. Тоді ми існували в андеграунді. Був такий собі енергетичний вибух. У «Палаці спорту» все пройшло можна сказати епохально, потужно. І все ж це був комфортний концерт.
- Коли ви себе краще відчували на сцені, тоді, коли це все починалося або тепер?
-Кожен виступ це як нове життя. Спочатку раптова миттєва смерть, а потім відродження. Підкреслюю, що так відбувається кожного разу, як в перший. Звичайно ж хвилюєшся, і може бути за рахунок хвилювання, народжуються нові емоції. На ювілейному концерті було страшно і солодко від того, що стільки людей хочуть чути нашу музику, знають пісні і співають разом з нами. А коли ми починали все було по — іншому. Тоді на уламках величезної імперії народжувався божевільний драйв. Виривалася потужна неконтрольована енергія, яка захоплювала як музикантів на сцені, так і глядачів в залі. Зараз люди стали спокійніше. Якщо якісь емоції і піднімаються, то це відбувається за рахунок радісною, сонячної енергії. Люди знають і люблять наші пісні. На сьогодні це не бунтарська, а світла радість. Мені сьогоднішній день подобається більше. Він ближче моїй натурі.
- По натурі ви не бунтар?
- Точно. Мені більше подобається класика. Я скоріше консерватор. Взагалі у людей все побудовано парадоксально. Я начебто граю рок –н– рол, який ще не так давно був новою музикою. Ми гуртом придумали новий стиль. А по дизайну, по життю я завжди тягнувся до класики. Мені подобаються балет, класична музика, одяг в стилі ретро, автомобілі півстолітньої давності, архітектура епохи класицизму.
- Це, ймовірно пов'язано з батьківським вихованням, або з певними враженнями дитинства?
- Ні, батьки у мене авангардисти. У нас ніколи не було вдома, наприклад, картин Шишкіна або Айвазовського.
Епоха консерваторів
- Ви робите величезну роботу по відродженню української середньовічної та барокової культури. Це, напевно, теж потяг до класики, тільки незаслужено забутої?
- Так і є. Крім того, це пошук самого себе. Вивчати історію свого народу повчально і корисно. Ти розгрібаєш цілі золоті жили. Я маю на увазі невідомі сторінки нашої культурної історії, і відбувається насичення української культури старовинними піснями й, музикою. Люди все менше цікавляться новими піснями, і все більше слухають ретро, кавер-версії відомих пісень.
- Це всесвітня тенденція?
- Саме так. Пісня зараз живе набагато довше, ніж раніше. Якщо хіт відбувся, він звучить десятками років. Раніше хіти трималися на плаву не більш, наприклад, року. Люди стають все більш і більш консервативними. Наша культурна епоха тобто постмодерна доба, в якій ми живемо, має своїм джерелом епоху середньовіччя і барокко. Якщо ми зрозуміємо, що відбувалося в культурі тоді, нам буде легше розібратися в тому, що відбувається в українській культурі сьогодні.
Чи затишно новаторам в андеграунді?
- І все ж повернемося до ВВ. Наскільки важливу роль зіграли Юра Здоренко і Сашко Піпа у вашому становленні як визнаного українського рок-вокаліста, і чому вони все ж з часом покинули групу?
- Мені теж цікаво, в чому полягають справжні причини їх відходу. В принципі на створення нашого оригінального стилю вплинули три людини — Піпа, Здоренко і я. Мені здається, що хлопці пішли, спочатку Юра, а потім Саша, тому, що вони захотіли мати власні сольні проєкти. Для мене ВВ це проєкт, так би мовити, суспільний. У мене ще є джазові проєкт, виступи з Ле Гранд Оркестру, фестиваль «Країна мрій». Це мої сольні роботи, де мені ніхто не заважає здійснювати свої ідеї. Юра Здоренко захотів мати свій власний проєкт, і потім створив не один, а чотири.
У нього багато енергії, але при цьому Юра дуже імпульсивна людина. Можливо, у нього десь не вистачає послідовності. Якщо ти збираєш колектив, проєкт треба продовжувати, що б його краще дізналися меломани. А він один проєкт закриває і тут же відкриває новий. Це заважає. Олександр Піпа пішов з групи, вважаючи, що «ВВ» грає вельми популярну музику.
Він захотів піти в альтернативу. У підсумку він створив проєкт набагато більш андеграундний, ніж ВВ. Я ніколи не намагався перебувати в стані тотального протесту стосовно суспільства, і це Шуріку не дуже подобалося. ВВ — це своєрідний рок-мейнстрім. Завдання групи не стільки підігравати суспільству, скільки, навпаки, підтягувати його під себе, під свій естетичний і культурний рівень. Нинішній проєкт Піпи «А Трактор» — це потужно і цікаво. Це такий собі професійний андеграунд.
Я ніколи не намагався перебувати в стані тотального протесту по відношенню до суспільства, і це Шуріку не дуже подобалося. ВВ — це своєрідний рок-мейнстрім. Завдання групи не так підігравати суспільству, скільки, навпаки, підтягувати його під себе, під свій естетичний і культурний рівень. Нинішній проект Піпи «А Трактор» — це потужно і цікаво. Це такий собі професійний андеграунд.
фото сайт гурту ВВ
- Наприклад, «Океан Ельзи» з самого початку своєї кар'єри дуже прагматично поставилиза мету розкрутку колективу. У «ВВ» подібної політики не спостерігалося. Тим не менш, ви багато разів говорили про те, що іноді має сенс брати участь в поп-проектах, по типу новорічного мюзиклу «Ніч перед Різдвом», що б бути на виду і грошей заробити ...
- Тут повинен існувати баланс, а наше суспільство розбалансоване. Не існує такого культурного простору, в якому б інтелігентна людина відчувала себе комфортно. У випадку з «ВВ», я вважаю, що на сьогодні такий простір створено. У наявності авторитет колективу, але все одно потрібно прораховувати ситуацію, в яких проєктах можна світитися, а в яких ні. «Рок Січ» і «Країна мрій» це простір, в якому ми почуваємось комфортно, яке відповідає моїм думкам і життєвої стратегії.
Тут мені не потрібно ні під кого підлаштовуватися. Ясна річ, що в Україні існує побудована за законами шоу — бізнесу «естрадка», і вона сформувала свій світ. У нього дуже непросто вписатися людині культурній. На сьогодні у світі співіснують дві тенденції. Перша це розростання суспільства споживання, в якому все спрямовано на те, щоб видавати на-гора більше і вкладати менше. В результаті знижується якість продукту. Коли ми вживаємо продукти низької якості, у нас псується здоров'я.
Якщо культурний, фізичний або психічний здоров'я громадян далекі від норми це підриває здоров'я нації в цілому. З іншого боку, набирають силу еко, біорухи. Люди починають свідомо захищатися від ГМО, від психічних, інформаційних і псевдокультурних атак. Вони стають сильнішими духом, піклуються про своє здоров'я. Усередині хворого суспільство формується здорове.
- Якщо, приміром, в Європі країни, де, на вашу думку, суспільство на сьогодні є більш-менш здоровим?
- У них там інша проблема. Стара добра Європа зникає і на зміну їй народжується нова. Це пов'язано з міграцією населення. Якщо говорити про Австрію, то там по радіо звучить багато класики. На канадському радіо крутять у великих об'ємах саме рок-музику. У них взагалі чудово розвинена рок — культура, там рок дуже поважають. Виявилося, що в скандинавських країнах на державному рівні активно підтримується етніка у різних її проявах.
- До теми здоров'я. А самі курите?
- Не палю і давно.
— Важко було кидати?
- Дуже важко.
- І скільки часу ви витратили на те, щоб позбутися від цієї шкідливої звички?
- Близько двох років.
- Спиртне вживаєте?
- Ясна річ, що краще відмовитися від алкоголю взагалі. Але я іноді балую себе хорошим сухими винами. Це пов'язано, з тим, що я досить довго жив у Франції. Там я перейнявся культом вина. Коли ти відчуваєш смак цього сонячного напою, тебе відвідують потужні естетичні переживання.
- Головне не запивати його пивом ...
- У моєму випадку так. Але я відкрию вам маленьку таємницю. Французи змішують напої дуже легко. Їх організм з радістю перетравлює цю гримучу суміш, а яким чином — для мене досі залишається таємницею.
ДАЛІ БУДЕ ...
підготував Олексій Гусак
Пожертви (Donations) на розвиток етно-просвітницкого проекту гурт МАНТРИ МАГДАЛЕНИ https://mantry-magdaleny.blogspot.com/2018/01/blog... можна відсилати на карту ПриватБанку 5457 0822 7164 4457
