Назар Цись: Мова та українське слово – це основний канал розширення українського культурного простору.
Джерело: газета «Столична Неділька» №6/01 – 30 січня 2021р http://stolica-ua.com/2021/02/nazar-tsys-mova-ta-u...
Лідер Малої Ради ГСУ у Львові, музикант та громадський діяч Назар Романович Цись розповів про своє бачення перспектив подальшого розвитку українського суспільства, про перешкоди, які виникають на шляху відродження української культури та про ідеологічні системи фальшивих цінностей, що інтегруються у Україну ворожими їй силами задля поступового знищення українського народу, його національної самоідентифікації та його культурно-історичної спадщини.
– Розкажіть трошки про себе…
– Я музикант, працюю у гурті «Мандрівні музики». Наш колектив виступає у різних концертах різного жанру, зокрема у Львівській філармонії. Є концерти, в яких беруть участь різні колективи і виконуються твори нашого композитора Романа Цися, Він пише і симфонічні твори, і твори для камерного ансамблю, квартету, квінтету, для фортепіано, для камерного хору, для великого хору. Це твори різних жанрів, або пісні для нашого колективу та інших музичних колективів. Наш ансамбль багато виступає та гастролює. У 1992 при відкритті пам'ятника Тарасу Шевченку у Львові, що затягнулося аж до ночі, виконувалась кантата «Суботів» Романа Цися, присвячена творчості Кобзаря.
– Чому так склалося, що ви граєте у одному колективі з батьком?
– Це наша сімейна традиція. До речі, в Україні, коли вона перебувала у складі різних країн, у першу чергу знищувалися її аристократи. Тому що вони є незаполітизовані та важливі частинки держави. Культурні традиції передавалися у таких родинах з покоління у покоління.
– Як це бути сьогодні музикантом в України? Чи є можливості себе реалізувати?
– З приходом різних президентів до влади в Україні, зокрема Януковича, в плані культури знищувалося все що є. Зокрема, знищувалося телебачення, або телеканали захоплювались людьми, які знищували все, що пов'язано українською культурою. На сьогодні нема ніякого українського культурного простору, зокрема завдячуючи так званій децентралізації. Нема нічого українського, пов'язаного з традиційними святами, я вже не кажу про українську пропаганду, або про українську мову. Бо сьогодні в країні домінує пропаганда інших держав. На шляху для відновлення та розвитку древньої культури України стоять шість перешкод, які треба подолати: 1) Збройна агресія ворогів. 2) Гуманітарна агресія – знищення національної ідентичності. 3) Мовно-культурна війна. 4) Війна інформаційно- пропагандиська. 5) Війна проти української культурної історичної пам'яті. 6) Культурно-конфесійна війна. Якщо ми не усвідомлюємо своєї цілі та цих перешкод на нашому шляху, то ми не можемо вірно рухатися до неї і стоїмо на місці.
– До речі, а яка головна мета стоїть на сьогодні, на Вашу думку, перед патріотами України?
– Я вважаю, що ціль життя громадянського українства, і в країні і за її межами, це творіння нового найкращого світу. І якість цього світу залежить від міцності колективізму людей, які себе ідентифікують з даною культурою, вважаючи себе Українцями, що дуже важливо. Бо це є показником і ідентифікацією того, яку культуру вони будуть створювати в майбутньому. До творців я відношу усіх людей з позитивними намірами! Якщо люди не мають цілі, значить вони не є творцями і таких людей не можна ідентифікувати як «громадян нації». Таке чітке розуміння дає можливість фокусувати дію на досягнення найкращого результату, не задіюючи ворожі системи, інтегровані в державу з метою протидії її розвитку.
– Як можна знайти людей у команду лідерів ГСУ в процесі створення найбагатшої та найсильнішої української нації?
– Розмова – це завжди діалог, який ми можемо окреслити, оцінити, зрозуміти суть. Вибираючи суть дії ми досягаємо результату, бо рухаємося покроково. Коли розмова переходить в розмову цілої команди, ми бачимо контури команди, (глянемо малюнок команди накреслений №1,). А головна ціль це – Найбагатша нація. Бо кожний з команди прийшов з ціллю щоб кожна людина нації заробила гроші, реалізувала те що запланувала. Тому реалізація планів команди, реалізація планів кожного громадянина – українця є першочерговим завданням. І коли мені якісь політики кажуть, що – " Це не стоїть на порядку денному ", то розуміємо що тут нема позитивного творіння. Бо в нашу культуру були інтегровані ворогами нації такі ворожі та деструктивні системи, як "Політики", "Конкуренція", "Політиканство", "Партії". "Політики- опозиціонери". "Політики коаліції" "Політики Республіки" або "Автономні республіки". Ці системи, що не мають нічого спільного з українською культурою, інтегровані у нашу країну з метою контролю та знищення всього українського. Ми можемо сказати, що в системі творіння нового найкращого світу позитиву в першу чергу треба звертати увагу на кожну людину, яка являється частиною команди. Це є постійний процес творіння.
– Мовно – культурна війна та війна проти української історично-культурної пам'яті… Що саме Ви маєте на увазі?
– Мова, українське слово – це основний канал розширення українського культурного простору. Українська музика та традиційні інструменти –теж, але це більше допоміжний засіб. Мови не може існувати без книжки та навчання людей. Потрібна навчальна база, щоб донести до людей, як правильно спілкуватися українською мовою, чому вигідно спілкуватися українською і наскільки це перспективно у загальносвітовому масштабі. Це ключові позиції. Окрім навчання та спілкування , потрібна пропаганда української мови та культури у різних за жанром книжках, фільмах, в інтернеті. Є державність, держава, її кордони та національні інтереси нашого народу. Якщо про це ніхто не говорить, а тільки розкрадаються гроші, то ніякі національні інтереси українського народу просто не враховуються. Це важка робота на державному рівні, подолати вищезгадані перешкоди, спричинені ворожими світоглядними системами, для творення нашої держави та культури і виправляти допущені помилки. Це масштабна робота, яку повинні виконувати спеціалісти. Сьогодні вони її не здійснюють, бо фінансуються не вони, а партії та політики, що діють як раз по законах нав'язаних нам ззовні, не природних для нашої культури та світосприйняття ідеологічних систем, що я вже перерахував.
– Можна трошки роз'яснити, що таке знищення національної ідентичності?
– Національна ідентичність це і традиції, і усвідомлення людиною себе українцем, коли вона розуміє українську культуру і діє відповідно, тобто живе як українець. Якщо людина не має такої самоінтифікації, то вона не має права приймати участь у державотворенні та інших важливих для країни процесах.
– Чому ви очолили Малу Раду ГСУ у Львові?
– Це склалося якось само собою, бо треба було проводити певні колективні зустрічі і мені вірять, як авторитетній людині. Люди мені повірили і перша зустріч пройшла успішна. Трикутник, який я презентую як схему: команда, лідерство, місія. Ця схема відпрацьована правильно. Про команду скажу, що її треба формувати та удосконалювати завжди, бо кадри це дуже важливо та в разі необхідності їх треба змінювати. Зараз працюємо над тим, щоб люди більше спілкувалися між собою, менше писали в інтернеті, більше читали газету, вивчали закони. Важливо щоб реально діяло правове поле, люди знали свої права, та всі документи, що виробляються командою знаходились у його межах. І коли діє система довіри на основі Конституції та законів виключно у правовому полі, без партійного розподілу, без опозиції, без конкуренції та налаштування людей одного проти одного, то можна добитися серйозних результатів. І останнє ц результати, тобто експорт і бюджет, який відповідно зростає.
І наші три основні цілі: це по-перше Найбагатша нація, по- друге Найкраща найпрекрасніша армія і по-трете реалізація кожної людини себе у сім'ї, віра в Бога, в себе та позитивний розвиток сценарію подій в Україні. В результаті – щасливе та гармонійне життя українського народу вже сьогодні разом з командою лідерів ГСУ. І так покроково, разом ми обов'язково досягнемо фантастичних результатів!
Підготував Олексій Гусак спеціально для "Столичної Недільки"
