фото з архіву Циганського театру «Романс»

Жанна Крикунова: Ми плануємо знімати кіно за спектаклем «Вожак»

Нагадаємо, що 11 травня цього року у віці 67 років пішов з життя легендарний засновник Академічного музично-драматичного циганського театру «Романс», український режисер, актор театру та кіно зі світовим  ім'ям, педагог, громадський діяч, засновник міжнародного фестивалю ромської культури «Амала», народний артист України Ігор Миколаєвич Крикунов. У прямому ефірі ФБ мені пощастило поспілкуватися з родиною Крікунових, зокрема з неперевершеною акторкою та співачкою, дочкою Ігоря Миколаєвича Жанною Крикуновою. Вона розповіла про найближчі плани колективу театру, зокрема втілення завершення проектів та планів свого знаного батька, в якого мені пощастило брати інтерв'ю цілих три рази. Одне вийшло у «Київських Відомостях», друге, що було взяте на диктофон, як і перше у робочому кабінеті Ігоря Миколаєвича, нажаль не записалося з технічних причин, а трете було на камеру і його можна подивитися разом з першим по цьому посиланню https://site.ua/aleksej.gusak/intervyu-z-igorem-krikunovim-ciganskii-teatr-romans-i0363km

- Жанна Ігорівна, що цікавого відбувається у Вашому театрі сьогодні?

- У цьому сезоні ми презентуємо абсолютно нову програму з новими піснями і спектаклями. До Нового року також плануємо випустити новий музичний альбом. Головне, щоб пандемія нам не завадила і не було ніяких локдаунов. Нещодавно ми їздили на театральний фестиваль в Бухарест, де презентували наш спектакль «Весільний переполох». Нам дуже сподобалось. Поїздка пройшла на найвищому рівні, і глядачі дуже тепло нас приймали. Фестиваль називається Таке аканак. Це наші партнери. Є 6 театрів, Київський академічний циганський театр «Романс», циганські театри з Австрії, Угорщини, Сербії та ін. країн. Якщо все буде за планом, незважаючи на пандемію, то в квітні місяці ми плануємо провести театральний фестиваль «Амала», куди ми запросимо наших колег з циганських театрів Європи.

- Як давно ви працюєте в циганському театрі «Романс»?

- У наступному році у мене буде ювілей 20 років в театрі. Я працюю в ньому з 2003 року. Всі молоді роки присвятила сцені, на яку вперше вийшла у віці сцені 3 років. Моя мама Міла Крикунова і батько Ігор Миколайович Крикунов, який недавно залишив цей світ, Царство йому Небесне, створили театр близько 30 років тому в 1993 році. У них був циганський ансамбль, після того, як вони переїхали до Києва з московського циганського театру «Ромен». Папа спочатку працював в Театрі на Подолі у Віталія Малахова. Далі батько створив, як я вже згадала, циганський ансамбль, який з часом переріс в циганський театр. У 2013 році театр отримав статус академічного: Академічний Музично-драматичний Циганський театр Романс.

 - Ваш батько Ігор Миколайович Крикунов був актором кіно і театру світового масштабу. Ви плануєте робити кар'єру в кіно в Україні чи за кордоном?

- Якщо будуть приходити цікаві пропозиції не тільки про скажімо так «поганий пропаганді» циган, а будуть гарні сценарії, то звичайно так. Кіно — це цікаво. На сьогодні найулюбленіший мною український режисер — це Олександр Тіменко з яким ми працювали в серіалі «У неділю рано зілля копала». Його неможливо не слухати, тому, що він поганого ніколи не порадить. З ним ми готові йти, як то кажуть, і в вогонь, і в воду та повністю йому довіряємо. Хотілося б ще зніматися у нього. Приходить багато пропозицій про зйомках, але ми їх фільтруємо. Якщо в сценарії про циган говоритися добре ми це з задоволенням втілюємо в життя. На сьогодні є багато стереотипних сценаріїв про циган. І це дуже сумно. Тому що в СРСР циган цінували та показували в кіно якраз їх кращі сторони. Ромали асоціювалися з красивими піснями, запальними танцями, високою поезією і високими ж відносинами між людьми. Згадати хоча б той же знаменитий серіал «Повернення Будулая» з Міхаєм Волонтіром в головній ролі. У нас є сьогодні дивовижний спектакль «Вожак». Папа хотів зняти за ним фільм. На сьогодні  створення цього фільму однозначно присутнє в наших планах. Я вважаю, що в історії світового кінематографа такого ще не було. Це дуже сильна річ! Якби знайшлися спонсори, то проект може відбутися найближчим часом. А зняти таке кіно може вищезгаданий Олександр Тіменко. Може вийти справжній шедевр. У фільмі зачіпається тема війни, тема віри в Бога, тема любові. А сам вожак — це мудра людина, який вчить табір, як справжній вождь племені. У нас на щастя залишилася відео версія цього спектаклю з батьковим участю. Ми хочемо показати її по ТБ. На сьогодні все впирається у фінансування. Отже, спонсори, відгукніться! 

- Які плани Ігоря Миколайовича театр втілює сьогодні?

- По-перше це фестиваль АМАЛА про який я вже говорила. По-друге, це спектакль «Шлях до слави», який ми з татом зробили на 40-50%. Зараз ми його закінчуємо і сподіваємося на швидку прем'єру. І запис нового диска. Все, що у тата було в задумах, ми потихеньку з Божою поміччю реалізуємо для нашого улюбленого глядача.

- Яку класичну музику прийнято слухати в сім'ї Крикунова?

- Шопена, Чайковського, Паганіні ... Батько просто обожнював Шопена. Я теж його обожнюю.

- В якій країні світу театральні цигани відчувають себе найбільш комфортно?

- Щиро тепло нам було в Польщі, Норвегії, Чехії, в Азербайджані. В принципі нам всюди комфортно там, де нас привітно і щиро приймають. Але не було жодної країни, в якій би ми були на гастролях, яка б нас погано приймала. Якщо до нас з добром, то ми завжди щасливі радувати глядача. А якщо ви запитаєте чи не хочемо ми поміняти Україну на будь-яку іншу країну, то я відповім, що ні в якому разі. Тут ми відчуваємо себе як риба у воді.

- Яким чином театр та місто планують увічнити Яким чином театр і місто планують увічнити пам'ять Ігоря Крикунова?

- Вже поданий на розгляд у Київраду проект перейменування нашого театру на  Академічний музично-драматичний циганський театр «Романс» імені Ігоря Миколаєвича Крикунова.

Підготував Олексій Гусак