Знову з кожної праски доноситься про те, як охуєнно, що запускаємо Січ-2-1 (який для пропаганди перейменували у Січ-2-30). І розповідають, що у нього ж 7,6 м на піксель розділення, а у європейських басурманів — цілих 10 м! Ми огого! Дозвольте пояснити, чому це не зовсім так.
Тепер давайте поглянемо на характеристики апарату Січ-2-1 та відповідного йому за призначенням європейського угруповання Sentinel-2 у складі 2 ідентичних апаратів Sentinel-2A і Sentinel-2B, дані якого надаються безкоштовно. Ще раз — безкоштовно, тобто вони взагалі нічого нам не коштуватимуть. Нуль. Халява. Тим більше, що у нас вже побудований регіональний центр програми Copernicus спеціально для роботи з даними цих (і не тільки) апаратів.
| Характеристика | Січ-2-1 | Sentinel-2 |
| Кількість апаратів | 1 | 2 |
| Ресурс, роки | 3 | 7 (з можливістю подовження до 12) |
| Ширина полоси сканування, км | 46,6 | 290 |
| Загальний спектральний діапазон, нм | 510-900 | 443-2190 |
| Канали та просторове розділення, м: | ||
| прибрежний аерозоль 443 нм | — | 60 |
| синій | — | 10 |
| зелений | 7,8 | 10 |
| червоний | 7,8 | 10 |
| панхром | 7,8 | — |
| кромка червоного 705 нм | — | 20 |
| кромка червоного 740 нм | — | 20 |
| кромка червоного 783 нм | — | 20 |
| ближній ІЧ | 7,8 | 10 |
| кромка червоного 865 нм | — | 20 |
| водяна пара 945 нм | — | 60 |
| перисті хмари 1375 нм | — | 60 |
| короткохвильовий ІЧ 1610 нм | — | 20 |
| короткохвильовий ІЧ 2190 нм | — | 20 |
Чи є принципова різниця між просторовим розділенням 7,8 м та 10 м? Насправді ні, бо для військових задач і те і те занадто грубо, а у, скажімо, сільському господарстві, яке є основним споживачем аерокосмічних даних такого просторового розділення, характерні об'єкти (ділянки, засіяні однією культурою) мають значно більші розміри.
Чи є принципова різниця між шириною полоси сканування у 46,6 км та 290 км? Безперечно — у вас в одному кадрі міститься у понад 6 разів більше інформації. Не кажучи вже про те, що апаратів Sentinel-2 два, тобто за той же проміжок часу вони сканують удвічі більше поверхні, тобто ці 290 ще треба віртуально подвоїти.
Чи є принципова різниця між 1 панхроматичним і 3 спектральними каналами та 13 спектральними каналами? Ще й яка! Навіть відкинувши канали прибрежного аерозолю, водяної пари і короткохвильові ІЧ-канали, залишаються по-перше синій канал, який абсолютно необхідний для розшифровки знімків, а по-друге, кромки червоного, які необхідні для ідентифікації типу і оцінювання стану рослинності.
Крім того, апарати дистанційного зондування можуть вести зйомку в двох режимах: оглядовому і прицільному. В оглядовому режимі супутник летить собі з постійною орієнтацією і знімає все, що потрапляє до поля зору, уздовж траси. В прицільному режимі супутник повертають так, щоби камера була орієнтована на об'єкт зйомки, який зазвичай знаходиться в стороні від траси апарату, — це називається програмний розворот. Якщо ви уважно читали написане вище, то розумієте, що прицільна зйомка проводиться з гіршою просторовою роздільністю, ніж оглядова. Чим ширша полоса сканування, тим більше цікавих об'єктів захоплюється в оглядовому режимі і тим для меншої кількості об'єктів треба вести прицільну зйомку. Таким чином, апарат з ширшою полосою сканування ще й довше прослужить, бо його ресурс не витрачатиметься на часті програмні розвороти.
Які в цій ситуації можуть бути аргументи на користь запуску Січ-2-30? Хіба що підтримання навичок конструкторів, виробників і наземного персоналу.
Апдейт: ось приклади зображень з апарату Січ-2, який є папєрєдніком Січ-2-1, і оснащений майже ідентичним сканером:
Як бачите, для військових задач — не дуже. Та і взагалі — не дуже. Як вам потопаючі в зелені Троєщина та ДВРЗ?
Ось для порівняння фільм з зображеннями Києва з Sentinel-2:
А ось зображення Києва з американського розвідувального супутника за програмою Corona, зроблені у 1962 році:
