Весь цимес — у реакції російського бомонду, який змішався в єдину тремтячу масу незважаючи на табори і регалії. Справа в тому, що в голові типового російського інтелигента — що імперця, що так званого ліберала — усі ці інтриги, революції, війни, це — така шахова партія, яку вони грають між собою та уявними американськими візаві. Відповідно, ми для них — фігурки на дошці, апріорі позбавлені свободи волі і змушені грати за певними придуманими ними правилами. А вони — це гравці, які сидять за цією дошкою.

Ви можете собі уявити, щоби в реальній шаховій партії кінь замість того, щоби скакати літерою «Г», бив гросмейстера по єбалу? От і вони не можуть. І тому, коли в ході, як вони думали, шахової партії один з відверто посередніх і другорядних гравців раптово був спалений у джипі, це викликало у них такий шок.

Причому, я абсолютно впевнений, що це не був наш кінь, бо, як я вже казав, ціль занадто дрібна і нецікава; якщо вже маєш можливість когось підірвати у Москві, то Дугіни — явно не перший, і навіть не десятий вибір.