Я дивлюсь, тут всі вже закупилися йодідом калію і чекають поки йобне ЗАЕС. Про вплив йодиду калія на здоров'я, як і кому його правильно приймати вам розкажуть медики, не їстиму їхній хліб. Скажу лише, що не факт, що ви помрете від викликаного опроміненням раку щитоподібної залози з більшою ймовірністю, ніж від побічних ефектів йодиду калія.
Яка взагалі мета прийому йодиду калія? Рівно одна: не дати вашій щитоподібній залозі набратися радіоактивного ізотопу йод-131. Все, більше ніякого радіозахисного ефекту він не має; це — не Rad-X з фолауту. Для цього є інші спеціальні (і ще більш шкідливі та небезпечні) препарати, які вам в аптеці не продадуть.
Тепер поговоримо про те, звідки береться цей радіоактивний ізотоп йод-131. Йод-131 є одним з продуктів ділення урану і плутонію, має масову частку 3% серед усіх продуктів ділення і період напіврозпаду 8 діб. Він осаджується на поверхні, на рослинах, на траві, цю траву їдять корови, їхнє молоко стає джерелом іонізуючого випромінювання і пити його не дуже корисно для здоров'я.
Чи може йод-131 з'явитися при викиді на ЗАЕС?
На ЗАЕС є два типи об'єктів, що можуть призвести до викиду радіоактивних матеріалів: сухе сховище відпрацьованого ядерного палива і, власне, реактори ВВЕР-1000/В-320 (6 штук). У сухому сховищі відпрацьованого ядерного палива йоду-131 бути не може, бо він, як і інші короткоживучі ізотопи, там давно розпався. Залишаються реактори.
Реактори типу ВВЕР використовують воду з додаванням бору і в якості уповільнювача і відбивача нейтронів (без них ядерна реакція не йде) і в якості охолоджувача. Ця вода, що безпосередньо контактує з тепловиділяючими збірками, знаходиться у ізольованому внутрішньому контурі і при нормальній експлуатації не виходить за його межі. Тепло від неї через теплообмінник передається воді у зовнішньому контурі, яка вже використовується для генерації електроенергії в турбінах. При цьому, вода у внутрішньому контурі знаходиться під високим тиском, який не дає їй закипіти. Якщо вода з внутрішнього контура уходить — ядерна реакція зупиняється сама собою.
Найгірший інцидент, що колись відбувався з реакторами, що працюють за таким принципом, — це аварія на АЕС Three Mile Island у 1979 році. Тоді відбувся викид переважно радіоактивних ізотопів криптону та ксенону, які не мали суттєвого впливу на здоров'я людей, що жили поруч. Звісно, не виключений сценарій і викиду твердої речовини, наприклад внаслідок вибуху водню або цілеспрямованого підриву активної зони реактора. Лише в цьому сценарії теоретично можливий викид йоду-131. У всіх інших — приймати йодид калію не лише шкідливо і небезпечно, а ще й безглуздо.
Тому не штурмуйте аптеки в пошуках йодиду калію. Він вам не потрібний. Якщо викид таки станеться і ви живете в зоні випадання радіоактивних опадів (смуга приблизно 70×10 км з підвітряного боку від станції), і з якихось причин не можете евакуюватися хоча би на 10 км у напрямку поперек вітру, вам стануть у нагоді навички, отримані у попередній серії цього апокаліпсису: сидіть вдома; зачиніть вікна, якщо у вас дерев'яні віконні рами — заклейте їх і попідтикайте щілини вологими ганчірками; не виходьте з дому, але якщо дуже потрібно — то надягайте одноразову маску і рукавички, які потім викидайте, також корисно прикривати на вулиці волосся і носити захисні окуляри, а також приймати душ одразу після повернення, як мінімум — ретельно мити руки, обличчя, шию і вуха. Верхній одяг зберігайте так, щоби з ним не контактувати. Ну і, звісно, не вживайте в їжу свіжого молока, м'яса, фруктів і овочів. Продукти купуйте лише щільно запаковані і мийте упаковку перед відкриттям. Ці дії захистять вас набагато надійніше за приймання йодиду калію і з набагато меншою шкодою для здоров'я.
