Перебування військових раші у Чорнобильській зоні можуть в перспективі мати дуже важкі для нас наслідки.

Не секрет, що ця місцевість є  елементом водної  системи живлення Дніпра і «розворушені» вершні шари грунту в зоні відчуження з невідворотнім  додаванням атмосферних опадів,сезонних паводків спричинять гарантоване потрапляння радіактивного забруднення в каскад водосховищ.

Водосховища каскаду Дніпровських ГЕС  мають величезну сумарну площу  мілководу

Для біорізноманіття ця площа являється більше пустелею, ніж сприятливим осередком,де буятиме життя. Мілковод активно прогрівається і вода втрачає кисень, активується «цвітіння» води та активно потрапляє в атмосферу метан з донних відкладень.

Чи можливо перетворити таку площу мілководу у смарагдовий острів ? Є інноваційне  рішення цієї проблеми.

Беремо ділянку мілководу площею 1 х 5 км з середньою глибиною = 1 метр.  Будемо оперувати 5 млн м/куб води.

По переметру цієї ділянки  будуємо комбіновану дамбу і отримуємо замкнутий штучний атол. Грунт з середини атолу буде вийматися до глибини 10 метрів і саме він буде використано для будівництва дамби. Тут не озвучено багато технологічних подробиць такого будівництва, просто варто погодитися, що вони нам по силі, ресурсам та до снаги.

Наступним кроком буде  прокладання водопроводу від верхнього б'єфу водосховища  до  побудованого атолу.  І тут  перша несподіванка :  Трубопровід  введено в герметичну споруду  під тиском, що відповідає  тиску водяного стовпа. Ті, хто читав підручник фізики зрозуміють, що за цих умов  вода  з труби не потече. Вхід до споруди – через систему тамбур-шлюзів. У цій герметичній споруді  буде змонтовано декілька комплектів фільтраційного обладнання, через які повинна проходити вода і тальки після очищення  вона  буде скидатися  у побудований резервуар об'ємом  близько 48 млн м/куб. По завершенню заповнення цього резервуару  система працюватиме для  населення і господарства.

 

 

Наріжним каменем технології часткового відновлення пророднього стоку річки Дніпро є трансформація  озерної зони водосховищ.

Тепер до наших любих екологів, які чекають, деж там буде той смарагдовий острів ?  Далі буде..

Станом на сьогодні, озерну частину водосховищ варто кваліфікувати як екосистему «гирло пічки»

 

Саме це і являється причиною накопичення всього комплексу проблем, що існує в Дніпровському каскаді.

Единим дієвим механізмом комплексного вирішення проблем є  трансформація екосистеми «гирло річку»  у  екосистему  «дельта річки»

 

За таких трансформаційУкраїна отримає величезні фінансові прибутки і водночас, вирішить комплекс проблем  та  забезпечить націю питною водою  на сторіччя вперед.

Очищену воду варто захистити від випаровування, забруднення .  В США таку проблему вирішили  використавши мільйони кульок, що покрили дзеркало водосховища.

Пропозиція полягає в тому, щоб використати методику  будівництва залізобетонних корпусів для яхт ( дебаркадерів)  і на таких штучних плаваючих островах, що суцільно закриють дзеркало чистої води, створити водно-болотні угіддя де буде все біорізноманіття.

Площа дамби буде  покрита  герметичними жолобами. В цих жолобах  будуть  закладені  снопи гілок верболозу в яких буде утримуватися коріння очерету. Маючи незначний нахил ці жолоби стануть  ефективними природніми фільтрами для дніпровської води і в них можна  використовувати колонії річкових мушель на прикінцевих стадіях очистки води.