Очільник ООН висловлює стурбованість через втрату продовольства від колоніальної економіки!
Виявилося, що наше збіжжя утримує від голодної смерті значну частину населення планети. Наша земля – годівниця, а наші аграрії – ошукані.
Свого часу мене попросили викласти власну дуику стосовно відкриття ринку землі. Вільного продажу паїв.
Отож продовжимо тему ринку землі. Читач ознайомився з перспективою отримати кошти від продажу осушених ділянок пойми р.Дніпро.
Тепер до уваги ! Уявіть собі ті кошти, які отримують щорічно бюджети інших країн, які переробляють наше зерно у продукцію з доданою вартістю.
Наш зиск (продаж сировини – зерна), при такому положенні справ, аби досяг 18-20 % від реальних світових прибутків, що приносить переробка (додана вартість).
Єдиний шанс раптово все змінити на краще,дати населенню в сільській місцевості роботу та гідну заробітну плату - заборонити зернотрейдерам вивозити не перероблене збіжжя з територій,де його вирощують.
Левова частина земельних паїв здана в аренду. Арендар,за користування паєм платить власнику землі по 800 кг зерна за 1 гектар площі пая. Або його грошовий еквівалент. Далі – зерно скупляється та експортується. Як би прекрасно не анонсувався такий бізнес, але по-суті це колоніальне минуле. Це – торгівля сировиною.
Великий агробізнес має побудувати сучасну мережу переробних комплексів по всій території України та забезпечити повну та глибоку переробку врожаю. Створені підприємства забезпечать роботою населення та стануть джерелом інвестування розбудови всіх депресивних територій. А те,що села на 90% перебувають саме в таких територіях - це гірка правда сьогодення.
В агробізнесі по 3,73 гривні за кіло збіжжя. Потім, раптово та несподівано, зерно стає за ніч більш якісним та,відповідно, дорожчим. І коли у фермера зернотрейдер купляє зерно, то сумнівається в його якості. Але на комбікорм – згодиться. А після покупки це саме зерно стане спагетті самого високого ґатунку,але в Італії,чи борошном в ОАЄ.
А чому наші фермери не виготовляють самостійно і борошно,і спагеті? Немає у фермера коштів на будівництво приміщення цеху по переробці,яке буде відповідати стандартам ЕС по санітарним нормам.
Таке будівництво можуть фінансувати лише великі зернотрейдери,яким до їх прибутків держава повертає ПДВ. Ну а яким чином вони створюють цю додану вартість, я вже пояснював… Тепер про головне :
Вільний ринок продажу землі сільхозпризначення.
Еліта робить все можливе для запуску ринку землі,поки зерно продається-купується, як сировина. За таких умов,власники земельних паїв будуть продавати їх по мінімальних цінах і сильно радіти,що змогли продати.
Але достатньо поміняти принцип розподілу прибутку і картина кардинально зміниться. Власник земельного паю лишаться власником збіжжя до моменту його повної та глибокої переробки і продовжує лишатися власником товару до моменту його продажу. Крім того,власник земельного паю може працювати на підприємстві по переробці агропродукції.
Сьогодні громадянин,власник земельного паю, має 800 кг пшениці,або 2970 гривень грошима. А після зміни принципу з 800 кг пшениці можна зробити борошно I II ґатунків, висівку. З борошна — макаронні вироби. При цьому,весь ланцюг переробки зерна – вигідний. Ось ціни на спагеті «Чумак» - 47.53 гривні за кіло. Виготовивши 100 кг такої продукції власник землі отримає мінімум 4000 гривень тільки з такого виду продукції.Плюс оплата праці за переробку. Арендар земельного паю теж буде в прибутку.
Дії влади спрямовані на те,щоб вкотре ошукати власний народ. Відкривши передчасно вільний ринок землі будуть у вільному обігу величезні кошти. Не маючи власного виробництва товарів широкого вжитку,побутової техніки,то що, влада фактично фінансуватиме закордонного товаровиробника. Едине в чому ми зі світом на рівних та утримаємо власний ринок – виробництво алкогольних напоїв.
Пригадайте все,що стосується експорту лісу-кругляка. Таж сама схема нищення держави,лише масштаб значно більший. Та наслідки – катосторофічні. Повний капець…
Тепер про національний «развели как котят!»
– для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара;
– для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара;
– для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, в містах – не більше 0,10 гектара;
– для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектара;
– для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 гектара.
Теоретично, кожен з нас має право на володіння цими ділянками.
Едина проблема в тому, що фізично площа держави Україна меньша від потреб.
Я не хочу деталізувати та аналізувати всю ту ……. що анонсує влада,як виплата ренти від надр деяким категоріям через 20 років, просто зазначу : мізки занадто тупі, або занадто хитродупі у тих, хто генерує подібні рішення.
По земельним ділянкам : кожен громадянин України має шанс отримати заявлені плоші ділянок. У когось вони будуть у власності, в натурі, якщо він має бажання на них працювати, а хтось матиме віртуальний сертифікат з реальними дивідендами від його володіння. Принцип нашої рівності та гарантій Конституції – ніхто не скасовував.
Все можна деталізувати і вирішити в правовому полі. Головне бути ефективним власником на нашій, Богом даній землі і унеможливити наживу для всіх олігархічних груп, корпорацій,держав за наш рахунок. Ми ведемо сьогодні визвольну війну з метрополією, скидаємо та скинемо колоніальне ярмо !
Слава Україні !
