У Крімінальному Кодексі України є стаття Стаття 111. Державна зрада.
Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, — карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.
На сьогодні Україна знаходиться в умовах збройного конфлікту з Росією — це факт. Десь теоретично ми собі уявляємо що окрім зрадофілів існують і справжні зрадники, які допомагають країні-агресору у проведенні підривної діяльності проти України. Мені стало цікаво як працює українське правосуддя і чи є взагалі засуджені по цій статті, окрім, звісно, Віктора Януковича.
Виявляється є. «Судовий репортер» повідомляє, що за минулий рік було винесено 9 вироків за державну зраду, жоден не був виправдувальним. Одразу потрібно зауважити, що всілякі бойовики та посібники «русского мира» ідуть по іншій статті: участь у терористичній організації, влаштування теракту та посягання на територіальну цілісність України. Таких вироків набагато більше. Ми зараз про виключно про зраду.
Так ось що одразу кидається в очі. В січні минулого року за державну зраду була засуджена екс-діловод служби главку Нацгвардії Антоніна Радіонова, завербована робітником ГРУ Росії. Вона зобов'язалась йому збирати та передавати інформацію військового характеру та державні таємниці.
Безумовно, всіх деталей та нюансів її підривної діяльності у відкритому доступі немає, знаємо лише, що вона збирала та копіювала дані з ноутбука начальника служби радіаційного, хімічного та біологічного захисту. Але цікаво ось що. Пані Антоніна передавала інформацію за допомогою книги «Молитвослов с канонами на каждый день седмицы и всякое прошение души». Для тих хто не одразу зрозумів я повторю ще раз. Для державної зради жінка використовувала православний молитвослов церковнослов'янською мовою.
Поки всі ці агенти ГРУ та ФСБ у рясах заявляють що «церква має бути поза політикою», «мизамір» " громадянська війна", десь чергова Антоніна передає свої шифровки з державними таємницями, використовуючи позивний "смиренна послушниця Іовіла або Фрісіпа" духовному своєму старцю Сімєону через якого-небудь трудніка Пантелеймона.
Мені можуть заперечити що бувають і інші канали для передачі інформації. Це вірно. Але налагоджена агентурна мережа є саме у московському патріархаті, і чим швидше вона буде знищена, тим легше стане дихати нам всім.
