Війна загострила багато внутрішніх питань, у тому числі цивільного характеру. В останні роки, одним із елементів реформи ЖКГ стали об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), які створюються щоб спростити управління та використання майном.
Але ще до війни були значні незручності для співвласників, а особливо для керуючих органів ОСББ. Наприклад, у питаннях виділення земельної ділянки завжди стояла проблема, коли навіть одну квартиру купило Міністерство оборони для військовослужбовця. Ця квартира, будучи державною власністю, забороняла приватизацію земельної ділянки. Тому що державна квартира не могла перебувати на земельній ділянці у приватній власності.
Іншим складним питанням, особливо для будинків із кількістю квартир більше 500, завжди було проведення загальних зборів. Законом було встановлено норму про згоду 70% власників при прийняті рішень цими зборами. Дуже складно одночасно зібрати таку кількість людей. Особливо проблемною ситуація була для будинків у центральній частині Києва. А якщо в будинку більше половини квартир здається в оренду, то власників такого житла взагалі зібрати майже неможливо. Та господарям і невигідно, щоб збори ухвалювали рішення щодо збільшення тарифу, так як це призводить до збільшення плати за оренду, що в свою чергу знижує їх конкурентоспроможність.
Із початком війни ці проблеми тільки загострилися. По-перше, проведення загальних зборів стало небезпечним заходом для присутніх. По-друге, багато власників виїхали з Києва, деякі – за кордон. До речі, це одна з головних причин неплатежів. Звідки криза у Теплоенерго? Власники житла перестали платити за місця загального користування. Ну і як завжди, борги тих, хто не платить, перекладається на тих, хто платить.
Верховна Рада нарешті перейнялася, і прийняла поправки до закону про ОСББ, яким норму присутності на зборах знизила спочатку до 50%, а в середині 2022 р., вже під час війни, дозволила електронне голосування.
Але тут і виникає багато питань, що показують, що закон вийшов сирий. Мені довелося спілкуватися з керівництвом кількох ОСББ, які прямо сказали, що провести електронне голосування також практично неможливо, як і раніше провести збори. Тому що в законі не прописано саму процедуру електронного голосування, а також зовсім незрозумілий порядок реєстрації протоколу рішення загальних зборів.
Деякі керівники ОСББ просто підробляють протоколи електронного голосування, стверджуючи, що ось є електронний підпис у Дії, то їй мовляв громадяни й підписалися. І хоча цим застосунком користуються майже всі власники смартфонів, далеко не всі вміють та можуть користуватися електронним підписом. Це підтверджує більшість керівників ОСББ, тому вони не можуть провести навіть таке електронне голосування.
Іншим недопрацьованим питанням є реєстрація рішення загальних зборів. Нотаріуси електронне голосування до провадження не приймають, протоколи не затверджують. Деякі пронирливі керівники ОСББ стверджують, що зареєстрували протоколи в райдержадмістрації. Але я особисто у ЦНАП Печерської адміністрації ставив це питання. Ні, кажуть, вказівок не було. Не реєструємо, відповіли. А от у Подільській РДА, як кажуть деякі спритники, реєструють. Мін'юст офіційної позиції не висловлює. Та і навіщо це різним спритникам, коли можна і так «порєшать питання»? Ось і кинулися вже підвищувати тариф, навіть коли не треба. А як ще збільшити зарплату собі любимим? А хто діє чесно і за законом, тому як завжди – труднощі. І питання тарифів як завжди актуальне. Не лише для держави.
Так і живемо. Для чесних – нездійсненні норми закону, а спритники завжди попереду.
