Усі звикли лаяти депутатів. Є за що, завжди є. Але за великим рахунком, депутати можуть лише ухвалити якийсь законодавчий акт. Наприклад — бюджет країни. Продавивши, наскільки можна, всі свої хотілки. А представляє проект бюджету, і потім реально виконує, теж у міру можливостей та бажання, виконавча гілка влади.
Чому багато депутатів хочуть змінити свій мандат на місце у якомусь міністерстві чи відомстві? Бо саме там ці гроші ділять і роздають щороку. Ну а хто ділить, тому дістаються крихти і шматочки.
До виконавчої гілки влади немає такої пильної уваги як до законодавців. Їхня робота відбувається в основному в тиші кабінетів. І я бачив багато випадків, коли про «злодіїв депутатів» найголосніше кричали, маскуючись через ручних журналістів, саме з виконавчої гілки влади.
Продавлювання «своїх» осіб на потрібні посади у виконавчій владі — це і є головне завдання олігархів щодо формування «своїх» депутатських груп. А потім ми дивуємося, чому навіть якась важлива державна комісія (не говорячи про міністерства) приймає свої рішення не на користь сподіванням народу, а всупереч.
Ось знову НКРЕКП прийняв рішення вкотре підвищити тариф на електроенергію «для непобутових споживачів» (читай для малого бізнесу) до 8.46 грн за 1(!) квт. У сильного завжди безсилий винен. Знаємо змалку цю фразу. І все йде, як і раніше, в її руслі.
Після шоку, пов'язаного з початком війни, знову пожвавилися не тільки любителі податкових перевірок, а й чинуші що сидять на видачі різноманітних технічних умов. На електроенергію, на воду, на газ, на все! Методика давно відпрацьована. Поставити нездійсненні, дуже дорогі умови. А ти потім думай, як тобі вчинити. «Нікуди не дінешся, прийдеш. Даси скільки я скажу. А апетит у мене, у воєнний час — чудовий!», — впевнено розмірковує чинуша. А що, ніхто цього не бачить?
Ми самі винні, що виховали таку «гвардію» своїм прагненням обійти все це малими втратами. Замість того, щоб вивести таких рекетирів на чисту воду, завжди шукали спосіб як вирішити питання подешевше. А ті, хто просив менше, згодом стали брати більше. І хто кому Рабінович?
А керівництво країни не має великого бажання цими питаннями займатися. Війна. Мільйони знедолених. І маса цих щурів у виконавчій владі напханих туди олігархами. Коли за них візьмемося всім світом?
