Я далекий від церковних справ. Але як і багато хто в країні цікавлюся справами навколо Української церкви. Э канонічні питання, в яких навіть більшість самих віруючих не розбирається, і вирішення яких подекуди займає сторіччя. А є сьогодення. Давайте мислити логічно.
Існує Українська православна церква яка належить до Московського патріархату. В травні минулого року ця церква нібито й ухвалила рішення про «по повну самостійність і незалежність» від Російської православної церкви. Але всі розуміють, що це не зовсім відповідає дійсності, та й українською по суті ця церква не стала.
І ось відбувається, те що й повинно було відбутися. Не може в умовах військової агресії, церква в будь-який спосіб пов'язана з ворожою державою, дуже добре себе при тому почувати. Громадяни України закономірно вважають, що в Україні й церква повинна бути — Українська.
Що стосується Києво-Печерської лаври, то як відомо лавра належить державі, а релігійні організації користуються нею на правах оренди. На території лаври існує Національний заповідник «Києво-Печерська Лавра» через який вже багато років йде державне фінансування ремонтних та реставраційних робіт. І держава врешті-решт має право розпорядитися своїм майном.
Але є ще один аспект церковних справ. Телефонував в Іспанію до однієї своєї знайомої. Вона вже років двадцять живе в Валенсії. Хоча самі вони з чоловіком, родом з Харківщини з під Чугуєва. Мають вже іспанське громадянство але зв'язку з Україною не втрачають. В попередні роки вони раз або два на рік приїжджали на Батьківщину до своїх батьків. Дізналися, що землю їхню за часів Януковича захопили «в примусову оренду» місцеві агробарони. Мали надію, що їх сини приїдуть колись. В іншу країну.
Я її запитав, яке її бачення війни. І що мене насторожило, то як невпевнено відповідає. Мовляв, телебачення говорить про різни погляди. Але я то знаю, що телебачення в Іспанії українського не транслюють, є тільки російське.
Захожу з іншого боку. А церква українська у вас є? Немає. Тільки російська. Ну я то уявляю собі, що їм там в російській церкві можуть розповідати. А українська з'явилась та швидко зникла. Тому що немає підтримки. Спробуйте в інший країні відкрити церкву, якої ніколи там не було. А російська церква почуває себе в цих країнах дуже упевнено.
Отже питання довіри. Людина не бажає дивитись вороже телебачення, йде до церкви, а в церкві розповідають все те ж саме, що й російські телеканали. Як людина може отримати правдиву інформацію? Кому довіряти?
Українська церква повинна перемогти не тільки в Україні. В інших країнах цьому питанню теж треба привернути увагу. У тому числі на цю проблему має звернути увагу і держава.