Як казав один телегерой, так, он воно що, Михалич! Президент Ердоган почав виразніше висловлювати те, про що багато хто підозрював.
За його словами, що були звернені до країни-агресорки, настав час уже віддати Крим. Але не справедливо, назад Україні, а Туреччині. Можливо, для тимчасового управління і встановлення миру на кримській землі.
У нашому українському Криму з двох із лишком мільйонів населення, кримські татари (кримці) становили 230 тис. І навіть за кількістю виборців, їхня кількість становила 12%, що і відображалося під час виборів до Верховної Ради Криму II та III скликань.
У той же час, кількість кримців у Туреччині, за офіційними даними, досягає 4 млн. Порівняємо із загальною кількістю кримчан усіх національностей у 2,4 млн. осіб. Ось і стає все зрозумілим.
Наскільки можливо і наскільки прийнятно змінити ординський Кримнаш на турецький Qirim bizim?
Ми завжди бачили Крим як курортний регіон. Але не могли та й не вміли зробити правильні практичні кроки. Ще років 25 тому в літаку Київ-Сімферополь турчанка, яка опинилася сусідкою, говорила мені з усмішкою, що не вміємо ми використовувати наші можливості в Криму. А щоб туристи були не лише влітку, а й цілий рік, потрібно створити цикл: сніданок та ранкові процедури, підйом на плато для катання на лижах, спуск назад, обід та купання у морській воді хоч і у басейні.
Але в нас ніколи не було на це грошей та й особливого бажання теж. Робили все за радянськими звичками, мовляв і так зійде. Нехай людина буде щаслива, що до нас потрапила.
У той самий час Туреччина показала приклад, як успішно розвинути туристичну галузь. Тому хоча б навіть і тимчасове управління Туреччини дало б потужний імпульс розвитку не лише туристичного бізнесу в Криму, а й усієї кримської економіки. Яка із радянських часів завжди була дотаційною.
У чому я бачу мінуси цієї витівки? Навіть не в тому, що у Криму жили 58 % етнічних росіян та 24 % етнічних українців. А в тому, що всі ці люди, це переважно колишні радянські люди з відповідним менталітетом. А кримські татари, народ хоч і по-варварськи виселений радянською владою, у повсякденному житті звик до її правил, включаючи корупцію.
Якби можна було поставити це питання на обговорення, безперечно, що була б маса людей з егоїстичними настроями. В жодному разі не ставлю під сумнів український суверенітет над Кримом, але якщо думати про Крим як місце відпочинку для українців, яке вони завжди дуже любили, та привнести до нього турецький комфорт та інфраструктуру, то Kirim bizim був би не такою вже поганою ідеєю. А ідеї кондомініумів завжди у Криму витали. Хоча й не в той бік.
