Дивлюся на платіжки, що надходять за комунальні послуги, і не перестаю дивуватися. Навіть не їх кількості та сум у них. А тому наскільки широким є політ фантазії наших постачальників комунальних послуг. Зрозуміло, що триває війна. Зрозуміло, що вони мають безліч проблем і труднощів. Але все ж!
Розглядаю лише літні платіжки Київтеплоенерго. Опалювальний сезон ще не почався. Гарячого водопостачання в мене немає. Відключено та опломбоване. Встановлено електричний бойлер. За електроенергію сплачую постійно. А що з теплом? У мене лічильник тепла. Перевірений та опломбуваний згідно строків. Влітку стоїть на нулі. А за шо платіжки?
- за абонентське обслуговування з постачання гарячої води (внески ГВП) — 15грн 35 коп. щомісяця. За що це, за те що я їх споживач? Або за те, що вони створюють собі якісь нові структури, але їх потрібно годувати. Та немає в мене гарячого водопостачання, офіційно немає.
- за абонентське обслуговування ТЕ та ГВП — 31грн.07 коп. щомісяця. Я що, двічі абонент?
- просто 296 грн 30 коп. щомісяця.
Це літом, коли теплопостачання ще немає. А зараз увімкнули, а це були платежі окрім лічильників. І це тільки з теплопостачання. За електрику це окрема пісня.
Якась НКРЕКП затверджує там якісь тарифи. А ці платежі за що?
Ну сплачую. Але у мене завжди є запитання. Я зробив для себе можливим сплачувати ці фантазії. Але як бути пересічному українцю? Ну добре якщо отримує він субсидію на межі нервового зриву. А якщо ні? А ці платіжки? Вони ж збираються. Борги накопичуються. А далі? 400 грн лише влітку. Та й у опалювальний сезон теж. Чи спроможний він витримати цей політ фантазії?
Я спостерігав ще 20 років тому в Іспанії, як кілька постачальників електроенергії змагалися за залучення клієнтів. Вони постійно робили знижки своїм новим клієнтам. Не було такого, щоб був монополіст із постачання енергії, якого ще й приватизували. Це лише у нас можливо. Отже росте політ фантазії.
Хто цей політ обмежить!
