Я сподіваюся, ми зрозуміли, як формується наш законодавчий корпус. І хто його сьогодні репрезентує. Тепер давайте подивимося, які перспективи.
Нас усіх більше цікавить, а що буде далі? Зрозуміло, що кожній владі хочеться мати парламент як дружній орган. Щоб можна було на нього спиратися та приймати потрібні, з погляду будь-якої влади, закони. Яку виборчу систему застосувати, щоб отримати найкращий результат для кожної сторони. І для влади, і для виборців.
Пропорційна система не дає гарантій лояльності майбутніх депутатів. Та й набирати їх у список довелося б за старими методиками. А всі ми бачили ці скандали у чинному парламенті, коли деякі депутати так чудили, що соромно ставало всім. Але які тут таємниці? Люди, як завжди, заплатили за свої місця. А давати їм можливість відбивати гроші влада не дуже й хотіла. І їм прикро до сліз. Адже витратилися. Тому й стрибають деякі на трибуну в безсилій люті.
Та й питання персоналізації партій на майбутні вибори не таке просте. Деякі сидять у парламенті не роки – десятиліття. І залишаться. Отримавши на своєму ядерному електораті кілька відсотків. Зрадників країни, я впевнений, до парламенту більше не допустять. Додадуться кілька військових партій (думаю, не менше трьох). Але вилізуть старі персонажі, кому хоч кулю в лоба. Багато хто «пролетить». Але дехто проб'ється. Теж відкусивши по кілька відсотків. І це в умовах, коли переможці минулих виборів навряд чи наберуть колишню кількість голосів під старою назвою. Та й на партійні вибори потрібні гроші. Знову місця продавати? Але це знову матиме масу скандалів у майбутньому.
Знову повернутися до мажоритарних виборів? Знову різношерстий натовп із комерційними інтересами? А потрібна керована публіка. Змішана система — гібрид першого та другого.
А хтось бачить, що взагалі йде робота у визначенні, хто керуватиме нашим майбутнім? Хто буде приймати такі необхідні закони? З огляду на те, що кожен потрібний народу закон наступає на чиїсь інтереси? Потрібно сказати, що для ухвалення якоїсь системи виборів, яка відрізняється від сьогоднішньої, потрібно досить багато часу. То коли з цим питанням буде прояснення? Адже від слова «халва» у роті солодше не стає. А думати треба було вже вчора. Насамперед, треба врегулювати в країні «лобістську діяльність». Строго визначивши, що депутату робити можна, а чого абсолютно не можна. Лізти в конкурси та тендери абсолютно не можна. Комерційні інтереси просувати абсолютно не можна, під страхом позбавлення не тільки недоторканності, але й свободи. Із реальними термінами.
Але знову ж таки висвічується питання нашої судової системи. Поки що видно лише дрібні косметичні процедури. А треба б із тих самих «хаймерсів». Прямим наведенням. Адже війна закінчиться нашою перемогою. А люди повернуться до головного для них питання – утвердження справедливості у суспільстві. Без чесних неупереджених судів це неможливо.
Але й успіхів у цьому питанні влада поки що не має. Адже усі виборні питання могли б зняти чесні суди. Є порушення виборного законодавства – знімати з виборів кандидатів чи цілі партії.
Тоді б і мажоритарку можна було б повернути. А ми відкладаємо на післязавтра те, що треба зробити не завтра, а ще вчора.
