Надходить СМС від банку з проханням ознайомитися з новими умовами комісії з банківської картки. Зрозуміло, що комісія зростає. Можна не читати. Тому що покращення умов для клієнта банку у нас не буває. І якщо раптом з'являються якісь умови покращень з акцій чи інших причин, то, як кажуть, ви чогось не помітили.
Незрозуміло лише одне. При початковому зверненні до банку для відкриття рахунку та отримання картки заповнюється стос документів. Великим шрифтом, дрібним шрифтом. Навіщо? Все одно банк що захоче, те зі мною і зробить. Навіть якщо вирішить пограбувати, нічого зробити не зможу.
А в останні роки взагалі пішла мода не підписувати договори громадян із державними та іншими структурами, а приєднуватися до вже існуючого договору. Який розробив банк і в якому прописав усі необхідні для себе умови. У тому числі, відбиття будь-яких підстав звернутися до суду для відновлення порушених прав споживача. Підписуй. Не хочеш – не підписуй. До побачення.
Чому так? Ми будуємо правову демократичну державу. А з правами і особливо з правами споживача зрушень не помітно. Кожна важлива держструктура вважає свої корпоративні інтереси найвищим пріоритетом. Чому вся державна машина по суті має налаштування протидіяти людині?
Зрозуміло, що кожна з цих структур у законодавчому органі має масу лобістів. І депутат лише на третьому місці. На другому – так звані юридичні та науково-експертні органи парламенту. До будь-якого законопроекту зроблять масу зауважень та визнають його прийняття недоцільним. Відповідальності жодної не понесуть ніколи.
А на першому місці у лобіюванні «протиспоживацьких» норм стоїть Кабінет Міністрів. Саме звідти йдуть необхідні законопроекти, які спрямовані на створення труднощів для громадян. Всі ці норми законів про банківську та інші види діяльності необхідні у повсякденному житті людини.
У мене особисто зовсім небагато оптимізму, що така ситуація швидко зміниться. А говорити про членство в ЄС, звичайно, можна. Скільки завгодно!
