У чому схожість керівників усіх пострадянських країн, а також тиранічних та тоталітарних (в т.ч. авторитарних) режимів? Усі вони створюють собі нелегальний гаманець, окремий від бюджету.

Поза бюджетом нелегальний гаманець можна створити лише із нелегальних грошей отриманих незаконним шляхом. Створенням будь-яких корупційних вертикалей. Прямим доїнням великого бізнесу та пограбуванням малого та середнього бізнесу, а також громадян через різні бюрократичні структури, яких створюється велика кількість.

А далі новоявлений цар сам, чи через свого візира, витрачає ці гроші на власний розсуд. Хтось перекладає до своєї кишені повністю або частково. Хтось витрачає на війни. Деяка частина йде на утримання механізму доїння. Комусь із громадян може випасти щастя «з панського плеча» за якісь послуги. Але в названих типах країн більшість цих коштів йде на політичну корупцію. Основу всіх корупційних дій, і в нашій країні теж.

Нема секрету в тому, що депутатам платять за лояльність. За потрібні рішення у парламенті. Кошти потрібні на вибори. На утримання політичних структур. І суми «утримання» з роками тільки зростають. У цьому є суть нашої політичної системи.

Перша особа може і не заглядати постійно в цю кубушку. Може сам особисто взагалі нічого не брати. Але він точно знає про неї.

Той, хто розпоряджається кубушкою, чудово уявляє, що її створення та функціонал шкодить багатьом державним інститутам. Навіщо йому реформувати каральну судову систему, коли ця забезпечує існування та підтримку кубушки? Навіщо йому ліквідація корупції у всіх сферах, якщо її можна доїти? Хто ж тоді буде наповнювати кубушку? І всі силові органи також усередині механізму.

Як же можна говорити про права громадян, коли вони не можуть знайти справедливого вирішення своїх проблем! Тому що це може пошкодити механізм наповнення кубушки. Багато чого приноситься у жертву її функціонуванню.

А ми радіємо створенню антикорупційних органів, які за фактом виявляються усередині механізму. Ми прагнемо прибрати надто одіозних людей із керівництва країни. Та хто ж їх прибере, якщо вони в механізмі наповнення кубушки!

Зараз війна, і є відмовка, що не час займатися зламом всього механізму, що прогнив. Але питання в тому, чи є взагалі такий намір? На Захід з таким пристроєм ми точно не прийдемо. Отже народ такий намір точно має. А керівництво країни?

Маркери одразу стануть помітними. Поки за закони та за адміністративні посади платитимуть, це означатиме що намірів немає.

--------------------

Матеріал з Вікіпедії:

Кубушка (від прасл. *kubъ, пор. «кубок», «джбан») — східнослов'янська глиняна посудина, характерними ознаками якої є широкі боки при вузькому горлі, пузата посудина з шийкою. Іноді мала ручку.

Використовувалися для зберігання грошей, через що слово стало синонімом скарбнички.

Велике число кубушок трапляється серед археологічних знахідок як посуд, використовуваний для скарбів. За формою і розмірами мають багато варіацій: як правило «лускові» скарби розташовуються в маленьких кубушках, які поміщаються на долоні руки. П'ятакові скарби, як правило, розміщалися у великих посудинах і горщиках.