З призначенням звільненого головкому послом у Британії лише підтвердилася думка, що він став загрожувати. Кому? Президенту навряд. У нього вистачає розуму, щоб не створювати конкуренції чинному Верховному. Принаймні під час війни.
Але треба знову змоделювати ситуацію, що з закінченням війни нашою перемогою, значна частина військових увіллється в наше громадянське суспільство, яке в нас на щастя, вже є.
І з чим швидше за все зіштовхнеться маса військових, що звільнилися? З нестачею у держави коштів для виконання своїх зобов'язань перед великою кількістю своїх громадян. А зобов'язань буде багато і виконати їх буде нелегко.
У таких випадках «вихід» може бути відомий: надіслати подалі всіх, кому повинен. Знаю це зі свого власного досвіду 90-х, коли житло, що мені належало як відставному військовому, так і не отримав. Сам заробив.
А гроші всі куди підуть? Та хіба мало у зруйнованої країни буде проблем? І корупційні складові нікуди не зникають. Просто поїдають значну частину наявних доходів. Не всі зможуть заробити на терміново потрібне житло. А поранені та покалічені теж вимагають чималих коштів.
Але тут ще одна важлива особливість. Ті, хто потребує, можуть об'єднуватися, щоб відстоювати свої права. Систему може зруйнувати лише інша система. Поодинці ніхто проблем не вирішить. Не переможе корупцію жодне бюро чи антикорупційний суд. А ось масове об'єднання громадян, які прийшли з війни, може гори згорнути.
Ми вже чуємо, що колишні військові якщо масово прийдуть на всі рівні влади, нібито породять беззаконня. Вважаю, що про це кричать саме корупціонери. Вони вже точно розуміють, що в перспективі зіткнуться з проблемою перерозподілу коштів, та й взагалі що їм тоді загрожує.
Поодинці відставні військові, поглинуті існуючою системою, стануть її частиною. Це вже було у 90-х. А об'єднані та ще й очолювані шановним воєначальником можуть досягти проведення всіх необхідних реформ. Причому зовсім не обов'язково їм це робити у протистоянні з нинішнім Верховним. Вони можуть його підтримати. І ця підтримка буде в багато разів сильнішою за допомогу «Слуг», які втратили повагу.
На мою думку, це зрозуміло всім сьогоднішнім порадникам. Виникла загроза їхньому подальшому багаторічному існуванню з грабунком народу під гучні демократичні гасла.
Ось хто для них Залужний. А давайте пошлемо його подалі! Поки що — до Британії.
