Одного разу мені довелося побувати тут протягом двох днів, прольотом у Південно-Східну Азію. Як завжди, я постарався максимально ознайомитися не тільки з визначними пам'ятками країни, але і з її устроєм.
Об'єднані Арабські Емірати включають декілька складових — еміратів, які державних функцій не мали і не мають. Усього таких еміратів сім. З них два багаті — Дубай і Абу-Дабі, три так собі і двоє відверто бідних. Проте у кожному є свій правитель, емір.
Чому я згадав про цю країну? З одного боку, ми вдячні ОАЕ за посередницькі зусилля, завдяки яким відбуваються обміни полоненими та українські військові повертаються додому. Але все ж таки виникають неприємні асоціації, коли ця країна повчає весь Світ, як поводитися з агресором. Строго попереджає про порушення прав у разі конфіскації та використання активів держави-бандита. А сама стоїть серед основних посередників у незаконному постачанні технічних засобів та комплектуючих для виробництва військової техніки. Крім того, приклад ОАЕ характеризує устрій прилеглих країн.
При населенні близько 10 млн. осіб, громадянами з усіма наявними правами є лише 15 % жителів країни. Вони мають і виборче право, яке на решту населення не поширюється.
Не зважаючи на те, що всі сім еміратів є абсолютними монархіями, а посада президента ОАЕ поєднана із титулом еміра столичного емірату Абу-Дабі, самі «повні громадяни» свою країну вважають дуже демократичною. При цьому в країні немає політичних партій, а місцевий парламент (Федеральна національна рада), не має права законодавчої ініціативи.
Вільна журналістика може закінчитися розчиненням розумника в соляній кислоті. Журналіст Хашоги міг би поділитися досвідом (хоча він був із прилеглої країни з подібним пристроєм).
Економіка характеризується переважною клановістю. Та й принципи її добре видно з діяльності супермонопольного об'єднання ОПЕК, що є, по суті, антиподом ринкових відносин. Але не веде Мінфін США проти ОПЕК жодних антимонопольних розслідувань та санкцій не запроваджує. Тому що все вирішують гроші у вигляді незліченних нафтових запасів, що звалилися на голови первісних кочівників. Треба сказати, що еміри своїх громадян не кривдять і не прирікають на безнадію. Дають їм цілком пристойне життя, про яке громадяни інших країн можуть лише мріяти.
У країні порядок та чистота. Розкішні аеропорти. Ну перевіряють сітківку очей у всіх пасажирів, що прибули, навіть із дипломатичними паспортами. Хотілося б подивитися на реакцію їхніх відповідних чиновників, яким би у якомусь аеропорту зняли відбитки пальців і внесли у свою базу. А так там усе добре.
Усі терористичні потуги хуситів, що знаходяться недалеко, та іншої проіранської нечисті, вони тільки від заздрості. А хто ж їм може заборонити жити так, як вони можуть собі дозволити? Нехай собі живуть.
Але ось повчати весь Світ демократії і тому, що в економіці добре, а що не дуже — це вже навряд чи раціонально. Західна демократія з усіма вадами, будувалася сотні років, і не можна зробити крок у неї з кам'яного віку за пару поколінь.
Думаю, що і ставитися до такого устрою в ОАЕ треба «з розумінням». Але знати суть людей, що злізли з верблюдів у минулому столітті, теж треба. Чи варто до них дослухатися?
