Суспільство змінюється. Незважаючи на негаразди. Незважаючи на війну. Але завжди у більшості громадян нікуди не йде питання: невже наша влада, за яку голосували після 2014 року, не бачить, що діється в країні? І корупція нікуди не пішла, і реформи рухаються повільно.
Банкір пограбував країну на півмільярда доларів, а розслідування затягують і готові спустити все на гальмах. Шахрайський колл-центр працює під носом у поліції. Зникає з-під арешту майно олігарха, що втік до Москви. З реформуванням судів суцільний цирк. Хоч би скільки їх не реформували, результатів немає. Тарифи для громадян нараховує незрозуміло хто і головне якось так нараховує, що завжди на користь монополіста. Куди не подивися навколо, скрізь одне й те саме.
Зрозуміло, що війна. Зрозуміло, що у першої особи досвіду обмаль. Хто користується цим? Короля завжди грала свита. Важко подумати, що зараз по-іншому. А коли коло впливу розширюється, то завжди знайдеться той, хто нагріватиме на цьому руки, роблячи все не в розвиток побажань народу, а всупереч. Це завжди робиться не безкоштовно. Так виходить, коли не йде потрібний процес, то хтось ще на цьому ще й грошенят прихопить.
Якщо «колгосп» не працює, настав час розпустити його керівництво. Інакше так і буде суцільна мука, і показна праця. Мені здається, що лавка запасних уже значно поповнилася порівняно з 2019 роком. А слухати відмовки старих «трудівників» усім уже набридло. Так і хочеться сказати їм: давайте вже, до побачення.
