Вся країна чекає. Що ж буде далі, і не лише з цією підлою війною, а й громадян цікавить, що буде далі всередині країни.
Криза влади з останніми корупційними скандалами тільки почалася. Ще попереду маячать і парламентська та урядова кризи. А вибори під час війни, дякувати Богу, проводити не можна. Ну і що, так і варитимемося в гнилому болоті по суті радянської системи управління? Адже хтось ще пам'ятає елементи комуністичної ідеології. Низи не хочуть жити по-старому, верхи не можуть керувати по-новому.
Ну а що зараз можна було б робити в країні? У зв'язку з війною у нас катастрофічно не вистачає грошей. А в країні багато державних підприємств і структур, які пожирають бюджет.
Усе це збиткові підприємства із наглядовими радами, члени яких невідомо що спостерігають, але за зарплату у кількасот тисяч гривень. Який разу згадую одесита Михайла Жванецького з його висловом: «Хлопці, крадіть з прибутків, а не зі збитків».
Ось поглянемо на наскрізь збиткову Укрпошту. Біда не лише у захмарних зарплатах керівництва, а в тому ще, що має у власності близько 17 тисяч об'єктів нерухомості. Як ви вважаєте, коли вона остаточно збанкрутує і піде «за копійки» на приватизацію, скільки там тієї нерухомості залишиться? А скільки ще спеціально збиткових держпідприємств! Так само час ними зайнятися. А тих, хто незрозуміло, за чим спостерігає — на пенсію.
До речі про пенсії. Усі скромні спроби обмежити розумними межами пенсії тих, хто має стояти на варті Закону, скінчилися невдачею. Може, спробувати ще раз, із пристрастю?
Та й судова влада. Скільки не намагалися ліквідувати КОАП, скільки не намагалися звільнити його керівника, який виявив усі ознаки незаконного захоплення державної влади, а з нього як із гусака вода. У ногу з ним крокує Печерський суд Києва. А може зараз час повторити спробу та з урахуванням військового часу?
А натомість, як подейкують, звільнений Алі Баба зовсім недавно намагався прибрати заслуженого і вперше народно улюбленого голову СБУ… Може тому, що в Офісі Президента, як і раніше, сидить герой гостомельських кущів пан Татаров?
Багато справ зараз можна зробити. А ви кажете варимося в старому болоті. Було б бажання. Де ті люди, які готові керувати по-новому? Пора вже дати дорогу молодому поколінню керівників. Вони є, їх не може не бути.
Так уперед, настав час!
