Ну, дочекалися. З'явилися повідомлення, що Укрпошта буде приватизована. З одного боку, давно на часі. Навіть енергетичних монополістів держава віддала у приватні руки, хоча тепер ми і дивуємося, як нам нараховують за електроенергію та особливо за тепло.

Законодавство щодо приватизації передбачає, що перед приватизацією об'єкт має бути максимально реструктурованим. Тобто треба його максимально можливо розбити на частини, а потім цими частинами продавати. І навіть згаданих енергетичних монстрів приватизували по кожній області окремо, хоч і це не відповідало законодавству.

У разі Укрпошти перше питання: чи буде загальноукраїнська структура розбита на частини? По країні вона має близько 11 000 відділень, кожне з яких має приміщення. Більшість із них Укрпошта має у власності.

Щось мені здається, що буде спроба приватизації у складі всієї структури. І, швидше за все, буде у «прихватизаторів» успіх. У результаті продадуть за копійки сьогоднішнім «управлінцям». Хоча відомо, що навіть старий «запорожець» вигідніше розібрати та продати запчастинами. Але зацікавлені особи наведуть масу аргументів, що треба у складі великої структури продати саме їм.

А що, Укрпошта добре працює? Огидно. Можу навести безліч прикладів, як зникали квитанції з відділень, що вам прийшло відправлення. А з цих квитанцій ще раніше зникли штампики, на яких вказано коли надійшло відправлення і яке відділення. На всі запитання надсилають «на гарячу лінію».

Багато громадян почали отримувати СМС на телефони, що надійшло відправлення. Ні від кого, ні кому конкретно воно адресоване, дізнатися також неможливо. І в яке відділення надійшло також часто не пишуть у цьому СМС. Мені ось за два дні прийшли п'ять повідомлень на телефон, що надійшли відправлення в м.Ізюм, м.Дрогобич та у м.Львів. І ще два у м.Київ на відділення, що знаходиться від мене на іншому березі міста. Почав розбиратися. Одне відправили на мій номер помилково. Інше в Ізюмі вже отримано. Одне у Києві було відправлено взагалі на адресу апеляційного суду.

Довго і наполегливо довелося дзвонити по «гарячих лініях» із запитаннями – чому так виходить. Відповідали цікаво та різноманітно. Від того, що вказано ваш телефон, до того, що оператор помилився. Але я не мушу хвилюватися, бо зараз часто так у них буває. Бо війна.

На мої запитання, чому керівник Укрпошти пан Смілянський так організовує роботу, отримуючи у державній установі зарплату 3 млн. грн. щомісяця, відповідали, що не знають. Ну підливаю олії у вогонь, питаю, а у вас яка зарплата. З'ясовую, що у межах 10 тис. Знаю, що у сільській місцевості поштарі отримують ще менше.

Неважко підрахувати, що 3 млн зарплати головного укрпоштовика та плюс зарплати його заступників, мабуть по 2,8 млн., то це виходить, що за ці кошти 1000 простих працівників могли б подвоїти зарплату. Але ні! А тепер ще приміряються заграбастати всю структуру з десятком тисяч об'єктів нерухомості.

Подивимося як триватиме процес. Але щось мені підказує, що знову держава виявиться ошуканою. Жодної реструктуризації не буде. І продадуть за копійки. А потім десять років охкатимуть і ахатимуть, як це так вийшло, що держава знову опинилася в дурнях. А програємо усі ми. Було все наше, а отримаємо від цього дулю. Державна політика називається.