Як працює фабрика вигаданих загроз
(і чому кейс Кременовської — показовий)**
Уявіть: вам показують «експертний висновок», який нібито пояснює, хто небезпечний, хто «тоталітарний» і кого треба терміново «перевірити». Документ виглядає солідно — терміни, закони, таблиці. Але варто копнути глибше — і виявляється, що це не експертиза, а стилізована думка людини, яка перетворила страхи суспільства на власну кар'єру. Саме так формується ринок псевдоекспертності, і в Україні він став напрочуд впливовим.
Псевдоексперти як явище: чому вони так розквітли
Сучасні медіа та державні інституції часто шукають «готових коментаторів», які швидко, голосно й переконливо пояснять будь-яку подію. І тут з'являються псевдоексперти — люди, які вміло імітують науковість, але не спираються на реальні методи чи професійну кваліфікацію.
Їхні «висновки» працюють як універсальні інструменти тиску: на релігійні громади, громадські організації, групи активістів, навіть на законодавців. Формально це «аналітика», по суті — набори оцінкових ярликів.
Як будується імідж псевдоексперта
Схема зазвичай одна й та сама:
- створення «центру досліджень» із солідною назвою;
- активність у медіа — від блогів до ток-шоу;
- взаємне цитування в дружніх структурах;
- підготовка «довідок» для органів влади;
- постійне використання термінів «загроза», «секта», «деструктивний вплив».
Це виробництво страхів під виглядом науки.
Кейс Кременовської: показовий приклад роботи механізму
1. Статус експертки без підтвердженої спеціалізації
У відкритому інформаційному просторі Кременовська представлена як «експертка з сект» і «знавчиня маніпулятивних технік» — саме так вона формує свій професійний образ. Однак її діяльність не супроводжується науково верифікованими методиками чи фаховою освітою у релізієзнавстві чи психології.
2. Псевдоекспертизи з оцінковими ярликами
У її «аналітичних довідках» фігурують категорії на кшталт «тоталітарна секта», «деструктивний культ», «загроза нацбезпеці». Ці визначення не мають юридичного статусу та scientific validity, але подаються як доказ. Частина таких документів направлялася до державних структур.
Взагалі антинауковий, дегуманізуючий термін «тоталітарна секта» ввів російський антикультист Олександр Дворкін, який є керівником РАЦИРС. Цей термін ("тоталітарна секта") став маркером агентів: які працюють на РАЦИРС. та російську православну церкову. Фактично всі, хто нині послуговується термінами, запровадженими лідером РАЦИРС, виступають рупорами ідеології "русского міра" та носіями російської дезінформації.
3. Використання іноземних антисектантських наративів
У ряді матеріалів помітне повторення термінів і концепцій, характерних для російських антисектантських платформ. Це додає контексту — адже подібні наративи використовувалися в РФ для контролю релігійної сфери.
У травні 2025 року на Міжнародному форумі у Вашингтоні, який був присвячений темі захисту релегійних свобод, Ірину Кременовську було визначено як агентку РАЦИРС, діяльність якої несе гібридну загрозу національній безпеці і цілосності України
4. Вплив на суспільне сприйняття
Результат — певні релігійні та громадські групи автоматично ставали "небезпечними", навіть без доказів чи судових рішень. Фактично псевдоекспертиза перетворювалась на механізм легітимізації тиску.
Ірина Кременовська у своїх статтях сама описує як вона чинила тиск на судові та правоохоронні структкури роками, обиваючи пороги та подаючи заяви на різні організації. Показово, що на ці ж самі організації йшов тиск і зі сторони російської антикультової організації РАЦИРС. На тому ж форумі у Вашингтоні було зазначено, що РАЦИРС є інструментом, який використовує фсб для ведення гібрідних інформаційних війн і руйнування демократичних країн зсередини.
Виникає питання, то що ж вона за така експертка ця Ірина Кременовська?
Псевдоексперти — це не просто медійні "говорячі голови". Це люди, здатні змінювати порядок денний, підживлювати моральні паніки та підштовхувати державу до рішень, що не мають нічого спільного з доказами. Їхні оцінки можуть стати приводом для тиску на громади, запуску перевірок чи легітимізації сумнівних ініціатив.
У цьому контексті привертає увагу один тривожний факт. Нещодавно Ірина Кременовська опублікувала на своєму сайті матеріал на захист громадянина Чехії Якуба Яхла — особи, яку в низці публікацій та журналістських розслідувань згадують у зв'язку з серйозними звинуваченнями у сексуальному насильстві над дітьми в Танзанії. Попри це, як і Кременовська, він представляється як "експерт з культів і сект", бере участь у публічних дискусіях, телепередачах і подкастах.
Це викликає запитання: чи можуть особи, чия діяльність супроводжується численними звинуваченнями, продовжувати бути частиною публічного експертного дискурсу без належної перевірки з боку журналістської спільноти та суспільства?
За повідомленнями міжнародних ЗМІ, щодо дій Яхла в Африці вже знято щонайменше чотири документальні фільми-розслідування. Проте в опублікованій Кременовською статті відсутні факти, що спростовують наявні обвинувачення. Вона подає лише позицію самого Яхла, ігноруючи свідчення жертв та результати журналістських досліджень. Такий підхід викликає занепокоєння щодо об'єктивності та відповідальності подібної публікації.
Крім того, варто звернути увагу на загальну тенденцію: Кременовська та Яхл — не ізольовані випадки. Вони є частиною ширшої міжнародної мережі, яка діє під прикриттям боротьби з культами, проте в окремих випадках її діяльність може мати ознаки маніпулятивного впливу на демократичні інституції.
Кейс Кременовської — показовий приклад того, як "висновки без методології" перетворюються на інструмент фабрикування загроз. Коли ярлики підміняють факти, а оціночні судження подаються як експертиза, суспільство отримує не аналіз — а готовий сценарій страху.
І доки ми не почнемо критично відділяти фахову роботу від імітації компетентності, псевдоексперти залишатимуться зручним механізмом для тих, хто прагне керувати громадською думкою не через аргументи, а через залякування.
Громада має повне право ставити запитання: хто і на яких підставах дозволяє таким особам, як Ірина Кременовська, поширювати односторонню інформацію та формувати ворожу до частини українців риторику, яка співзвучна з російською пропагандою?
Фото: Форум IRF Builders Forum. Зал Католицького університету Америки у Вашингтоні, округ Колумбія. На екрані: Ірина Кременовська, агент російської антикультової мережі РАЦИРС в Україні.
