«Русский мир» кульгає по планеті: стріляють, брешуть, підкупляють. Основою «русского мира» є духовні скрепи. Їх декілька. Сьогодні, напередодні 9 травня, хочу привернути вашу увагу до двох з них «деды воевали» та «можем повторить».
Почнемо з першої скрепкі«деды воевали». Деды це всі, і генерали, і офіцери, і солдати в окопах. Діди воювали з 1 вересня 1939 року. Воювали разом із союзником Німеччиною. Окупували країни Балтії. Успішно, провили разом з вермахтом переможний парад. Потім була Фінляндія. Тут, начебто, теж перемогли, але якою ціною.
А тепер реально про воювали. Діди, ті що керували, діяли підспудно і брехливо. Обіцяли багато, але діяли як завжди – влаштували червоний терор.
Потім почалася радянсько-німецька фаза ІІ світової – Велика вітчизняна за радянською версією. Початок війни діди-керівники провалили: більше мільйону полонених, стрімкий відступ аж до Москви, велика кількість котлів.
Так, перемогли ж! Перемогли, але чому? Тому що були діди, які воювали по-справжньому. Вони були різні і серед них були українці, білоруси, грузини, казахи тощо. Це вони перемогли.
А тепер про другу скрепку, про «можем повторить». А чому можем? Уже повторили.
Повторили в Чечні. Пішли війною на маленьку республіку. Усією російською міццю. І перемогли. Правда, незрозуміло, хто переміг та хто кому тепер платить дань.
Повторили в Грузії. Невеликій, але гордій країні, яка хоче жити незалежно від Росії та яка не побоялася протистояти Росії. Кинули армію проти декількох бригад.
Повторили в Україні. І що? Увесь світ побачив, які внуки пам'ятають, чиї діди і як воювали. Побачили, як воюють внуки російських дідів під Іловайськом: підло, підступно. Побачили, як воюють внуки українських дідів на Савур могилі, в ДАПі, під Марьїнкою.
Можна із року в рік кричати про «деды воевали», «можем повторить» та про «безсмертный полк», тільки правду неможливо приховати. А щодо скрапів, тог вони несправжні, надумані.
