На березі Женевського озера у славному місті окраїни Шипинецкої землі Лозанні третій день відбуваєси форум небайдужих активісток. Третю днину жіночки, сидячи в кафешках і визираючи лохнеське чудовисько, вголос обурюютси згвалтуванню дикого койота женського полу, йке сталоси фігзна когди і фігзна де — чи то у африці чи то в азії. Насправді до них вчитель географії вмєсто ноуки — приставав на уроках і тому в них очінь туго з географією… ну і осадочок лишивси… бо вчитель хоть і приставав до всіх, но потягнути всіх так і не зміг (
Так вод. Вже вшіснацяте жіночки думу думають ягби отово заборонити йобарям єбатиси, а койотам йкис тунель вирити, шоп оминати тих йобарів. І всьо придумати не годні: і проекти пишуть, і схеми кресля і аж навід проектор до компутера підключали – а всьо нікак...
І родили вони нарешті постанову – оголосити конкурс на нового трєнєра-модератора, шоп влив нову кров і іньчі біологічні речовини в їх тіло і дух. Ну на крайняк, як не трєнєра – то хоть політтехнолога на врємня, шоп навчив цитати цитувати і койотів любити. Ну і бажано шоп не страдав мизогонійов (муси бути йкес вумне слово – вібачєйте).
І оголосили жіночки тойво конкурс…
І в цій ошатній залі, звертаюси до вас, шановна громадо!
Хто годен і достойний, на вашу думку, зайняти жалізний трон Шипинецких койотиць?
п.с. єссі шо, то я вважаю, шо насільнічать це плохо і того я гнєвно осуждаю насільніков і проповідую вдовольнятиси любощами лише за взаємнов згодов і природним магнєтізмом
