Афанасіч і Трюфєль четвертий ще шість років назад готувалиси до найгіршого. Афанасіч зібравси вмирати — вже навіть купив дешевий, але чорний костюм і дваціть чотири втиравники. Кольорові, бо по іньчьому б в селі сказали, шо йкас біднота. Лишалоси незакритим питання панотця і співаків на похорон. Московський батюшка хтів грошей наперед, а Афанасіч міг видати тіко лист з гарантійним платежем (заповідав най то всьо, шо в трунву накидають — то най засунуть попу в сраку).
А Трюфєль четвертий сначала був проти співаків на цвинтарі, але коли осознав, шо він буде пісяти на могилку свого ляпшого товаріща під живу музику, попросив тільки шоп в гарантійний лист внесли в плей-лістяк як мінімум олєжку вінника і «сігарєта мількаєт во тьмє».
- Томос вам по безвізівському хлєбалу, — заявив московський батюшка, і наклав під фіртков анафему.
Афанасіч, не розгубивси і не настрашивси: почав голосно припрошувати голубів, йкі зазвичай сиділи на дзвіниці над головов московського попа:
- #ціпціп мої голубята! #ціпціп мої віруючі! Ади гездевочьки вам вашу улюблену анафему сотворили! Їжте і накладайте далі на голови мутні, мої хороші!
Пройшов рік...
Коли голуби за пазуху, і не тільки, причастилиси, Афанасіч викорявив кавалок брущатки, вийшов посеред майдану, закурив сігорєту і сказав:
- Три калєчька вам на хуєчьку, а не ховати мене без мого відома і співаків замовлених!
.......
Трюфєль четвертий, як і завжди, помахував фостом і гавкітом підганяв голубів:
- #ціпціп, мої харцизники, я не буду вас ловити... їжте і несіть гімно на дзвіниці своїх московських прислужників... #ціпціп
