«Яблуневий туман -
Наркотично-солодкий нектар...
Яблуневий туман -
Я уже не сумую, не плачу...»
Наспівуючи під носа цюво файнецку пісеньку, поважно заніс пузятко сусід до мене в хату. По йєго блистючих очах я вже понімав, шо прийшов він не просто так. Когдис герой популярної пйєси задававси вопросом бути чи не бути… В сусіда мого всігда тіко одне питання – випити чи нє…
Сигодни в йєго реальності склалиси всі звьозди: на дворі свєто – робити тєжке ніззя; попри церкву він вже ходив – навід яблучко свячене за поману получив; по радіво вчув шо йкас там волна мобілізації скінчиласи – мона вже по вулиці ходити; щий по дорозі в траві піїсєтку найшов.
Одна прєграда лишиласи – як мине переубідити спригнути з кисляка на май шос серйозніше. Я не те шоп сильно сопротівлявси, но останнім часом моя реальність не фист ладно складаласи, той особєнного жіланія піти по лінії мацкальської школи психотирапії не було.
Ну не будем про грусне. Луччє вповім про шлях рішенія прєград. Порада одна – при будь-якій проблємі, когди не знаєте як її рішити – сідайте на шпагат. Ібо велике йогівське вміння сідати на шпагат запорука доброї жисті.
Ну і закінчення готові лозунги для будущих діпутатів, бо йєк кажуть старші люди «не можеш зробити шпагат – не суньси на вибори»:
«Зробив шпагат – зроблю і дороги»
«Годен сісти на шпагат – годен буду і субсидії дати»
