Так склалоси, шо Я мав справи в іньчих реальностях і трохи відійшов од справ людисьок на землі. Ну насправді Я після штирьох келихів пива приліг кемарнути троха пополудні... Но але в людських євангеліях сірамно про це не напишуть, такшо не страшно.
Поки Я трудивси, створюючи у своїх снах планети з єдинорожиками, людиська не дрімали, а активно плодилиси, строїлиси, воювали і навід умудрилиси придумати вино, йке можна пити навід у піст, бо то тіпа зовсім не вино (ну так вони собі написали у своїй книжці).
І вод Я, через пару тисячоліть, проснувси. І, чесно кажучи, троха підофігів. Оказуєси, звідкісь взявси хлопчина, йкий назвавси моїм сином і ходив вповідав людиськам, шо тра вірити лиш в мене. Хитрий однако тіпок, всьо продумав: і шоп мене не розізлити, і шоп людим манни на вуха наліпити. Єврєй видко.
І всьо в него по легенді гейби получалоси більш-менш. Но в один момєнт людиська перестали вірити йому. І рішив Я йому помогти. Нуашо! Мені спросоння стало цікаво потикати паличков в землян.
В святу пятничку увечері явивси Я тому тіпочку і наказав йому:
- Найди в суботу на майдані серед діпутатів самого навіженого, тіпа ляшка. І прошепчи йму такийво текст: «методичні рекомендації щодо проведення евтаназії — прояви обсесивно-компульсивного синдрому або неврозу нав'язливих станів під час тривалого утримання у верховній раді»
Після того, як тіпочек прочитав це на вушко ляшку, той зціливси і подавси в партію любителів песиків імені віноградова-паніна. Ну зато, хоть більше не верещав на людях.
Набагато сложніше оказалоси вже у 21 столітті лікувати мєсних юродивих тіпа юдицького і дідуха-кобзаря з окраїни славної Шипинецкої землі. В них дуже сложний діагноз: ідіопатична агресія — це коли абсолютно спонтанно відрубає сознанку на кілька секунд чи хвилин, і він намагається фігачити всьо шо перед ним.
Ну в цьому випадку, даже Я був майже безсилий і не хтів заморачуватиси, тому забив і попросив верховну раду оголосити перевибори до міської ради.
