Шистко шустра Бабця

Цеє літо провтикала;

Озирнуласи… Йоптіль –

Вже зима і шторм.

Збуриси Азовське море -

І не буде вже погоди.

Переправа си закриє -

Буде стіл без мняса.

Зйїлоси всьо: блокада

І зима цему фист помічна.

Й референдум бабці не поміг,

Ібо мітинг голоду

Мало шо поможе.

Фист голодна, а щи більчє зла

До Мурабєла повзе вона:

«Не кидай мине, царьок!

Дай мні млєка й ковбаси.

Хот до вЕсни протриматси

Дай наснаги і рублів»


«Чойто, бабцьо, стрьомна ти:

Ціле літо провтикала»

Мурабєл ізверхня одвічає їй.


«Та развє, батюшка, до того було!?

Тож сезон курортний:

Купа люду – пєсні-фистивалі,

Аж вспотіла бідна»


«А, так ти шариласи…»


«Нє-нє! То всьо ідєйне і сакральне»


«Но та файно! То є діло:

Закрий очі і данцуй…»