Шистко шустра Бабця
Цеє літо провтикала;
Озирнуласи… Йоптіль –
Вже зима і шторм.
Збуриси Азовське море -
І не буде вже погоди.
Переправа си закриє -
Буде стіл без мняса.
Зйїлоси всьо: блокада
І зима цему фист помічна.
Й референдум бабці не поміг,
Ібо мітинг голоду
Мало шо поможе.
Фист голодна, а щи більчє зла
До Мурабєла повзе вона:
«Не кидай мине, царьок!
Дай мні млєка й ковбаси.
Хот до вЕсни протриматси
Дай наснаги і рублів»
«Чойто, бабцьо, стрьомна ти:
Ціле літо провтикала»
Мурабєл ізверхня одвічає їй.
«Та развє, батюшка, до того було!?
Тож сезон курортний:
Купа люду – пєсні-фистивалі,
Аж вспотіла бідна»
«А, так ти шариласи…»
«Нє-нє! То всьо ідєйне і сакральне»
«Но та файно! То є діло:
Закрий очі і данцуй…»
