Поки половина планети переймається висловлюванням Ілона Маска стосовно його «мирного плану», перемістимось на Ватиканський пагорб, де недовго панувало затишшя стосовно України. Однак диявол своєю палицею гріха знову поштурхав під ребра підступного маніпулятора Бергольйо, який рейдерським способом захопив кафедру Святого Петра, зухвало й безцеремонно усунувши звідтіля папу Бенедикта XVI. Перед лицемірним проказуванням своєї традиційної недільної молитви «Ангел Господній», махляр Бергольйо вкотре зі садистичним задоволенням роз'ятрив духовні рани на тілі багатостраждальної української нації.

Періодично переглядаю інтернет-сторінку українського посла у Ватикані Андрія Юраша, щоби дізнатись про його успіхи у намаганні вмовити Хорхе Бергольйо таки приїхати в Україну. Пес його знає, навіщо Україні потрібний візит цього аргентинського недобросовісного екземпляра італійського походження, однак на Київських пагорбах є така усталена дивацька химера – припасти до чиїхось імпортних грудей у пошуку надприродного заступництва. Про це збочення своєрідно, проте доволі цікаво розповів знаний народний філософ Анатолій Якименко (див.: Паша-«Мерседес" і Папа Римський).

В Україні президент – не католик, а посол в Апостольській Столиці – православний. І вони обоє, не маючи католицької ментальності, намагаються вибудовувати стосунки із Ватиканом. Але так воно не працює. Навіть у часи президентства Петра Порошенка, який на дві голови перевищує взятих разом Володимира Зеленського і Андрія Юраша щодо розуміння суті християнства та церковної політики, відносини Україна-Ватикан також складались не гладко. Крутій Бергольйо щороку обіцяв прибути в Україну з пастирським візитом, щоби помолитись в Україні за мир і добросусідські відносини з терористичною москвою, однак щоразу обманював. Не виконав він своєї обіцянки ні в часи президенства Порошенка, ні під час президентства Зеленського. Бергольйо лише лукаво запевняє, що посилено молиться за добробут усіх українців. Проте молиться специфічно – на безпечній відстані від України.

Також ще не вдалось знайти обґрунтованого пояснення від маститих аналітиків, політологів або теологів, чому Хорхе Бергольйо (якого релігійно виховував український священик Степан Хміль, а глава УГКЦ Святослав Шевчук підтримував із ним сталу дружбу, коли був душпастирем в Аргентині), сьогодні так демонстративно нехтує Україною, а українців безсоромно називає не народом, а "українським населенням". Нехай кожний читач самотужки спробує пояснити собі причину такого нехтування, авторська ж точка зору буде висловлена наприкінці публікації.

"Локшина" від Бергольйо

Так ось, на початку серпня поточного року Бергольйо вправно вішав "локшину" на вуха довірливого українського посла. Свої лицемірні запевнення ватиканський махляр "втирав" Андрієві Юрашеві, а той, відповідно, добросовісно переповів їх українцям. Цитую: "Я дуже близький до України і хочу висловити цю близькість шляхом свого візиту до України" – важливі слова Папи Франциска, висловлені під час сьогоднішньої зустрічі зі Святим Отцем. Україна багато років, особливо з початку війни чекала на Папу і буде рада зустріти його перед його поїздкою до Казахстану".

Вище зазначена поїздка у Казахстан відбулась у середині вересня, під час якої Хорхе Бергольйо блаженно занурювався в атмосферу азіатської доброзичливості, комфортно почуваючи себе серед мусульманських, буддистських, індуїстських та інших релігійних лідерів, які представляли строкату палітру релігій Сходу. Він навіть виголосив підсумкову стандартну промову про мир у всьому світі та подякував казахам за щирий і теплий прийом. А повертаючись із Казахстану, Хорхе чимдуж прошмигнув над Україною, аби тільки не зустрітись із українськими християнами.

Ще на початку вересня, наперед знаючи, що в Україну не приїде, Хорхе примітивно брехав: "Зараз я не можу їхати, бо після поїздки до Канади коліно дуже повільно відновлюється, тому лікар мені заборонив. Але я постійно на зв'язку телефоном і роблю, що можу. І я прошу кожного робити те, що в його силах. Ситуація дійсно трагічна".

Цікаві ці ватиканські ескулапи від медицини. В Україну заборонили їхати, а в Казахстан дозволили, бо там із коліном нічого не трапиться. А ще в Казахстані є технічне чудо-диво – інвалідний візок – на якому Хорхе возили всюди, куди йому було потрібно. В Україні, запевнили ватиканські дорадники, нема такого чудодійного інвалідного візка.

А ще цікавою є тенденція, що Хорхе свою поїздку в Україну залізобетонно пов'язує із попередньо необхідною йому поїздкою на московію. Причому не раз говорив, що йому спочатку потрібно побачити путіна, потім припасти до братніх грудей полковника фсб гундяя, а вже тоді можна завітати і в Україну.

А оскільки путін демонстративно відмовив Хорхе у візиті на москву, а ще і заборонив полковникові гундяю їхати у Казахстан, то Бергольйо із пересердя начхав на Україну. Особливої злості ватиканському сановникові додало колективне його приниження від політиків-диктаторів. У Казахстані Хорхе дуже хотів зустрітись і путіним та із Сі Цзіньпіном, проте обоє вульгарно відіслали Бергольйо услід за знаним чорноморським кораблем. Не отримав Хорхе від Цзіньпіна і запрошення відвідати Китай, аби хоча б про людське око зустрітись із переслідуваними китайськими католиками. У такий спосіб Хорхе дискредитував Ватикан, а себе виставив на посміховище та цілковите ігнорування з боку диктаторів, дружби яких він так запопадливо домагається.

Така ганебна колізія із Хорхе відбувається, тому що цей ватиканський сановник демонстративно ігнорує Господнє попередження, зазначене у 12 главі Євангелія від апостола Марка: "Віддай, Хорхе, деспотам деспотове, а Мені – Боже!"

Андрій Юраш схожий на казкового персонажа Тягни-Штовхая

Більшості старшого покоління у їхньому радянському дитинстві доводилось читати розповіді про вигадані пригоди доктора Айболита, які описав такий собі Корній Чуковський. Насправді ж не написав, а за усталеною московською звичкою поцупив і перебрехав "Історію доктора Дуліттла" (твір відомого англійського дитячого письменника Х'ю Лофтінга).

У цьому творі англійський письменник вивів персонаж чудернацької тварини з двома головами. Кожна із голів іноді вперто намагалась тягти тулуб у їй потрібному напрямку, що призводило до кумедних ситуацій. У житті, у наших ватикансько-українських реаліях, комунікація з Апостольською Столицею не надто весела і радісна.

Так, наприклад, у дописі посла Юраша від 26 вересня прочитав: "Хто сумнівається, що погроза Путіна використати ядерну зброю є посланням з пекла? З огляду на це усвідомлення, чи можу я запитати всіх, особливо теологів і біблеїстів, які підтримують переговори та так звану "мирну угоду" з Путіним: яка книга Біблії переконує, що Бог повинен шукати миру з дияволом, а не боротися з ним?"

Від несподіванки я отетерів. Ай так Юраш, ай так молодця! Як вправно поставив відразу шах і мат ватиканським клеркам, зокрема промосковським угодовцям із промосковської Папської колегії "Русікум".

Аж раптом настало 2 жовтня. Андрій Юраш пише: "Відповідаючи на запит 🇺🇦 сторони, Papa Francisco у сьогоднішньому виступі звинуватив 🇷🇺 у "подальших діях, що суперечать принципам міжнародного права" та збільшують "ризик ядерної ескалації та катастрофічних наслідків для цілого світу". Святіший Отець безпосередньо звернувся до путіна з проханням "зупинити спіраль насильства та смерті". І все.

Отакої! А хіба того ж дня у тій же промові Хорхе не звернувся і до Зеленського з вимогою сісти за стіл перемовин із кремлівським терористом? Хіба Хорхе не сказав: "З іншого боку, засмучений величезними стражданнями українського населення [sic!] внаслідок зазнаної агресії, скеровую такий же сповнений довіри заклик до Президента України бути відкритим на серйозні мирні пропозиції".

Хто як не український посол у Ватикані повинен був написати: "Ти що Бергольйо з'їхав із глузду чи белени об'ївся? Домовлятись із терористами, вбивцями і грабіжниками? Хіба апостоли не носили зі собою два меча, щоби під час подорожей разом із Ісусом захищатись від тогочасних палестинських розбійників, а не провадити з ними переговори?" Написати, звісно, дипломатично, проте не міняючи суті висловленого. Хто як не посол повинен був стати на захист українських інтересів і відповісти так, щоби ватиканським промосковським сановникам відхотілось у майбутньому писати для Хорхе такі промови? Але ж ні. Посол Юраш зробив вигляд, що не побачив цієї нахабної вимоги офіційного Ватикану, щоб українці йшли на компроміс із власною совістю, йшли на компроміс із вбивцями. Ось і думай тепер, чи то наш посол вчиться від Хорхе єзуїтству, чи то у такий відповідальний момент спонтанно проявилась його провінційна черкаська меншовартість?

Причина нового ватиканського скандалу

Переконливі перемоги українців на полі бою, тотальні поразки рашистів, рішення української влади долучитись до системи безпеки НАТО, а також заява президента Зеленського від 28 вересня, що ніяких перемовин із кремлівськими терористами категорично не буде, зумовили в оточенні путіна паніку і переляк. Із москви в усі кінці світу полетіли депеші до кремлівських "кротів", до корисних ідіотів і до просто лакуз, аби вони здійняли ґвалт і примусили Україну до переговорів із терористами. Щойно 30 вересня Україна офіційно й остаточно визначила свій шлях до НАТО, як уже 2 жовтня Хорхе Бергольйо зі свого вікна на площі Святого Петра почав гавкати на двері Альянсу і вимагати від України відмовитись від обраного шляху. Це той самий Хорхе, який у Ватикані тричі сумирно чекав по годині кремлівського терориста, як васал терпеливо чекає на свого сюзерена, як лакей чекає свого господаря.

Ось про це і потрібно було офіційно сказати у Ватикані: Хорхе, займайся, у першу чергу, тими своїми церковними справами, про які будеш складати звіт перед Всевишнім. Якщо нам, українцям, буде цікава твоя думка, ми її запитаємо. А якщо не питаємо, тоді лізь без шампуню зі своїми недолугими порадами. Думай про вічне. Думай про день твій останній і твоїх приспішників. Багато вам дано, багато з вас і спитають.

Інші зашквари Хорхе Бергольйо

Про доволі цікаві випадки із життя Бергольйо можна писати трилогію, однак це заняття втомливе та й чи потрібне воно саме тепер. Отож пройдемось по діагоналі по головних аспектах його біографії.

Найганебніший фактор для Католицької Церкви полягає у тому, що Хорхе Бергольйо принизливо випрошував васальну зустріч на москві, проте так і не дочекався путінської люб'язності. Кремлівський терорист показав, що він ставиться до людей наче до гумового виробу №2: покористувався і викинув.

Про світоглядні погляди Бергольйо теж можна писати чимало і закрутити голову читачам, як Хорхе замакітрив її сам собі. Він уже не розуміє в якому просторі та в якому вимірі перебуває. Однозначно, що не в католицькому. Непогано про це написав, хоча недостатньо ґрунтовно, Мирослав Чех (український політик із Польщі) у своїй статті "Вражений, що мій Папа урівнює катів і жертв. І клопочеться про зустріч з Путіним". Будемо сподіватись, що колись Мирослав Чех збагне: Хорхе Бергольйо цілком не його понтифік.

*****

Іще потрібно знати, що у віці 42 років Хорхе мав проблеми із психікою і довший час відвідував психотерапевта, який був євреєм і марксистом за політичними поглядами, послідовником євреїв Карла Маркса і Фрідріха Енгельса. А коли цей психотерапевт уже помирав, то запросив до себе Хорхе для "останньої духовної бесіди". Під час цього останнього сеансу психотерапевт ймовірно вихолостив зі світогляду Хорхе основи католицизму, а запрограмував його на якусь антикатолицьку світоглядну суміш.

Між іншим, у той час Хорхе обіймав високу посаду провінціала (керівника) Аргентинсько-Уругвайської єзуїтської провінції. Саме тому психотерапевт-єврей вірогідно з далеким прицілом і вкладав у голову Бергольйо постулати марксизму із фрагментами так званої теології визволення, широко поширеної у той час в Латинській Америці, яку згодом засудили у Католицькій Церкві. Схоже на те, що психотерапевт таки добряче вклав цю концепцію у голову Хорхе: то тут, то там вона виразно випирає в його непослідовній діяльності.

*****

Під час зустрічі на Кубі ватиканський сановник Бергольйо і полковник фсб гундяй підписали сумнівну спільну декларацію, про яку глава УГКЦ чітко висловився: якщо Ватикан і Москва щось спільно мутять, то це ніколи не буває на користь Україні.

У кубинській декларації, зокрема у пункті №25, сказано: "Сподіваємося, що наша зустріч зможе зробити вклад у примирення між греко-католиками і православними там, де існує напруження. Сьогодні очевидно, що метод "уніатизму", притаманний минулому, в значенні приєднання однієї спільноти до іншої, відриваючи її від своєї Церкви, не є способом, що дає змогу відновити єдність. Однак, християнські спільноти, що з'явилися в таких історичних обставинах, мають право існувати та здійснювати все те, що є необхідним для задоволення духовних потреб своїх вірних, одночасно, прагнучи жити в мирі зі своїми сусідами. Православні та греко-католики потребують примиритися та віднайти взаємоприйнятні форми співжиття".

Доступними для загалу словами Хорхе сказав таке: "Українці, йолопи, навіщо ви відокремились від вашої матірної московської церкви? Що вам там спокійно не жилось? Але якщо вже відірвались, то живіть собі, як бажаєте. Але знайте, що ваш вчинок і ваш історичний релігійний шлях є неприйнятними для Ватикану". Ось так Хорхе ставиться до українських греко-католиків, а Мирослав Чех іще каже "мій папа".

Ще одна причина кубинської зустрічі – гроші. Дуже великі гроші. Про це під час передачі на газпромівській радіостанції "Ехо москви" розповів Алєксандр Невзоров, належно поінформована і довірена особа путіна.

*****

А ще кремлівська мафія користується послугами ватиканської структури "Інститут релігійних справ" (Instituto per le Opere di Religione). Так закамуфльовано Хорхе і його поплічники називають Банк Ватикану, де різні й спеціально допущені світські інституції "відмивають" брудні динари сучасних кесарів.

Пригадаймо, як 25 лютого Хорхе Бергольйо із понурим виглядом прочалапав пішки пів кілометра до резиденції рашистського посла Авдеєва, де без свідків, без своїх традиційних помічників, провів орієнтовно 50 хвилин. Тоді преса писала, що розлючений Хорхе увірвався у резиденцію рашистів і гнівно стукнув кулаком по столі, вимагаючи негайно припинити війну в Україні. Піший похід Хорхе став безпрецедентним відхиленням від дипломатичного протоколу Ватикану. Вперше в історії очільник Апостольської Столиці пішки і без свідків пішов на зустріч до іноземного посланця.

Наш простакуватий Тягни-Штовхай вхопив свій мегафон некомпетентності й безрозсудливо розтрубив на весь світ: "Ахтун! Ахтун! Надважлива інформація! Щойно з Риму! Декілька джерел повідомили, що пару хвилин тому Папа Франциск вийшов з приміщення російського посольства при Святому Престолі. Папа молиться. Папа просить. Папа діє!"

Дивно, чому це Хорхе не молилось у Ватикані разом із рашистськими дипломатами, наприклад, перед головним вівтарем у віками намоленому храмі Святого Петра? Отож невідомо, чи Хорхе Бергольйо та Алексей Авдеєв насправді молились у секретній кімнаті рашистського посольства, проте вірогідно вони майже годину вели напружені переговори з кремлем по захищеним каналам зв'язку про те, куди перемістити путінські динари, щоби ватиканський "Інститут релігійних справ" не потрапив під санкції американської фінансової розвідки.

*****

Під час президентських виборів у США у 2016 році Бергольйо публічно підтримав кандидата від американських марксистів Берні Сандерса. А тим, хто критикував Хорхе за те, що той демонстративно підтримує одного із кандидатів та іще й махрового марксиста-атеїста, Хорхе зухвало відповідав: "Ідіть і знайдіть собі психіатра".

*****

У травні 2016 році Павєл Дорохов, так званий депутат від московських комуністів у московській держдурі, прибув у Ватикан, привітав Хорхе із днем рашистської перемоги над німецьким фашизмом і почепив на Бергольйо георгіївську стрічку. Так вони в парі й дефілювали по Ватикані з рашистскими символами.

Вибухнув міжнародний скандал. Директор Ватиканського прес-центру єзуїт Федеріко Ломбарді терміново виступив зі заявою, в якій пояснив, що Бергольйо трішки недотепкуватий, а тому й не знав, що криється за символом георгіївської стрічки. Всі ватиканські клерки також не мають ні комп'ютерів, ні інтернету і нічого не відають про рашистську георгіївську пропаганду, яка потужними інформаційними хвилями розповзається по всьому світу. Такі собі бригада ватиканських дурників. Так ми й запевненням Федеріко Ломбарді.

*****

У березні 2013 року Хорхе Бергольйо під час своєї інавгурації особливо опікувався Константинопольським патріархом Варфоломієм і делегацією від неблагодатних московських попів-розкольників. Руских розмістили у престижному будинку Святої Марти, де живуть кардинали, а до інтронізації теж жив і Бергольйо. Так званому волоколамському митрополитові Іларіону Хорхе довірливо зізнався, що перед своєю інтронізацією він "сугубо молився" за полковника фсб гундяя. А під час інтронізації, коли з ватиканської кафедри виголошують молитви кількома мовами, вперше в історії Ватикану першочергово виголосили молитву на язичії: "Всемогущий Боже, верностью своей сподоби всех – пастырей и мирян – жить в безусловном послушании Евангелию".

*****

Для тих, хто не зрозумів, чому Бергольйо уникає візиту в Україну, поясню: Хорхе вважає Білорусь і Україну канонічною територією феесбешника гундяя і неблагодатних московських попів-розкольників, тобто територією московії. Отож без дозволу кремля ватиканський "достойник" не посміє ступити на багатостраждальну українську землю, народ якої століттями платить власною кров'ю, щоби жити на боці правди, щоби позбутись впливу сатанинського москвинського етносу.

Із цієї самої причини, із запопадливості перед москвинськими неблагодатними попами-розкольниками, Хорхе Бергольйо категорично відмовляється визнати Патріархат Української Греко-Католицької Церкви. Як сказав вище згаданий Мирослав Чех, у питанні патріархії УКГК усі потрібні слова вже сказані, немає жодного аргументу "проти", всі аргументи виключно "за". Але не для Хорхе. Для нього, щоби визнати Патріархат УГКЦ, ще не настав догідний час. Можемо сміливо припустити, що для Бергольйо такий час уже й не настане.

То ж чи потрібний Україні візит Хорхе Бергольйо, цього недобросовісного елемента, який так наполегливо заглядається на терористичну москву та нехтує Києвом, у той час як патріарх Константинополя робить навпаки: контактує із Києвом та цілком ігнорує москву?

Яка користь Україні від візиту індивіда, на якому нема Господнього благословення? Вірогідно. Лишімо його у спокою. Нехай собі в мирі та спокою очікує, поки Всевишній згасить свічку його життя і прикличе скласти звіт за пройдений шлях на земній юдолі від теплої вагіни і до холодної могили. Там, у тій іншій духовній реальності для Хорхе Бергольйо вже не буде ні миру, ні ватиканського комфорту.

■■■