Найбільший «стратег» сучасності непомітно шаснув із вогкого Валдаю у теплий Сочі. Відпочити від справ своїх кривавих, поправити здоров'я та обміркувати майбутні міжнародні звіздюлі, якщо він зважиться на останній бій, якщо таки вирішить застосувати ядерну зброю.

Але повноцінно відпочити йому не вдається. Щодня путіну на стіл кладуть стос новин, наступні з яких неприємніші за попередні. Мобілізація, яку він так боягузливо оголосив, провалюється у всіх напрямках. Аналогічно й в усіх напрямках тікають із москвостану путінські холопи, які не поділяють путінського ентузіазму йти на добриво в українські чорноземи.

Результати останніх спеціальних опитувань, надані путіну, зафіксували різке зниження рівня довіри до нього в усіх вікових групах. Особливо різке падіння настало серед жінок, які мають відправити своїх чоловіків і синів на війну. Більше того, жінки почали дуже агресивно і неприємно висловлюватись на адресу путіна і всієї кремлівської владної вертикалі. Настало раніше немислиме: жінки вимагають, щоби на війну йшли депутати з їхніми дружинами та дорослими дітьми.

Масова втеча із країни чоловіків призовного віку та невдоволення населення, що перетікає у мітинги і сутички з поліцією у кількох регіонах, хвилюють путіна найбільше. Саме на доповіді з цією інформацією його реакція найбільш акцентована, болюча і обурлива.

Наприклад, щоби не йти на фронт у Кіровську технічно і без зайвої метушні спалили військкомат. При чому кидання «коктейлів Молотова» відходить у минуле як неефективне.

Кіровські активісти просвердлили у стіні військкомату дірку, просунули в дірку трубку і через лійку залили у приміщення каністру пального, а тоді підпалили. Пальне рівномірно розлилось про приміщенню і запалахкотіло весело й надійно. Вогонь знищив кабінет і всю оцифровану інформацію про призовників.

А в Іркутській області взагалі пісня. Ти надсилаєш призовникам повістки, вони добровільно приходять у військкомат, дістають пістолет із широких штанин, розстрілюють військкома прямо за робочим столом і спокійно йдуть. І все. Решту працівників військкомату прудко тікають із приміщення. Питання мобілізації в Усть-Ілімську вирішено кардинально і швидко. Принаймні на певний час.

У майбутньому, можна припустити, візьмуться за ліквідацію тих, хто повістки розносить, за так званих услужливих бюджетників, зокрема нахабних і пискатих учительок. Це також буде ефективний засіб боротьби з мобілізацією.

А тим часом за кілька днів часткової мобілізації путлостан покинуло вже понад 300 тисяч чоловіків, які відповідно з путінських планом підлягають винищенню в Україні. Якраз та кількість, яка необхідна путіну, щоб укласти їх штабелями в українських чорноземах.

Охочих із радістю вмирати за кремлівську камарилью виявилось дуже мало, що путіна неприємно вразило. Залишаються, швидше за все, лише ті, хто не може виїхати через важке матеріальне становище, в яке їх і загнав цей режим, за який вони тепер повинні віддати життя.

Під час останніх вихідних у спілкуванні з подільниками з близького оточення та керівництвом силового блоку в режимі відеозв'язку путін висловлював невдоволення небажанням холопів покірно вмирати за нього, а на адресу жінок сказав, щоби «вони сиділи тихо і не пизділи». Грубо, не по-джентельменським, проте путіну нині не до сентиментів.

Не допомогла йому і зустріч на Валдаю зі «старцем». Ковальчук, приятель головного кремлівського терориста, організував путіну таємну зустріч зі «старцем», який повинен був підтвердити допомогу «вищих сил» у всіх путінських починаннях і пообіцяти йому майбутні перемоги. Але чи то путін ідіот, тому що вірить у валдайські казки, чи то «старець» виявився не фальшивим, проте невдачі продовжують переслідувати головного кремлівського терориста.

Голосно почало обурюватись і керівництво силового блоку, на яке путін хоче перекласти відповідальність на поразки на українському фронті. Силовики не згодні з таким рішенням. Якщо ти, путін, сам дистанційно керуєш підрозділами на полі бою, то сам і бери на себе відповідальність. Ще пів року тому ніхто не міг навіть припустити, що силовики дійдуть до такого зухвальства, що будуть вже публічно сперечатись із головнокомандувачем.

Останню крапку в обуренні путіна під час вихідних поставив старий та вірний білоруський «друг» Лукашенко. Незважаючи на багатогодинні вмовляння, погрози і обіцянки багатомільярдних кредитів, бацька категорично відмовився проводити мобілізацію в Білорусі. А ще пообіцяв не визнавати «референдуми» в Україні. Він взагалі поводився якось дивно, розмовляв  не так, як годиться «молодшому братові».

Однак масові бунти в Дагестані, спричинені мобілізаційними процесами, змусили путіна особливо панікувати під час вихідних. Кавказ справа тонка, може й вибухнути. Так незабаром путіну вже не буде ні місця і часу, щоби відпочили, політати зі стерхами, пошукати чорноморські амфори.

Щоправда на початку жовтня, перед своїм днем народженням, путін має намір відпочити десь у Сибіру, відвідати «місця сили», зустріти якихось «справжніх» шаманів, яких йому порадив Шолбан Кара-оол.

Після такої інформації вся кремлівська камарилья вирішила, що путін таки невиправний ідіот. Від народження. І з ним камарильї доведеться щось робити, бо вже і для путінського оточення, для кожного персонально, гряде неабияка біда.

■■■