У серпні 2022 року колектив сайту «Детектор медіа» опублікував результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) спільно із Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва на замовлення Комісії журналістської етики та за підтримки International Media Support. Основними критеріями професійності працівників ЗМІ респонденти назвали репутацію журналістів та якість їхнього творчого доробку. Інші критерії посіли нижчі позиції.

Шукаючи відеозапис відомого лідера суспільної думки Анатолія Якименка, щоб ознайомитись із його трактуванням сучасної антагоністичної публічної діяльності двох українофобів − Данила Яневського і Ярослава Грицака − випадково побачив відеофрагмент програми Radio NV, яку провів заслужений журналіст Дмитро Тузов. Цей відеоролик має назву «Завдання – нейтралізувати 20 отруйних республіканців-противників України – Емануаеліс Зінгеріс„, що і привернуло увагу з кількох причин:

♦ незрозуміло, чиє завдання;
♦ незрозуміло, в який спосіб отруйних;
♦ незрозуміло, чому республіканці є противниками України;
♦ не знав, хто це такий Емануаеліс Зінгеріс, раніше не траплявся на розлогих просторах Інету. 

Коли відкрив це відео, то здивувався непрофесійності ведучого, який навіть не відрекомендував себе прихильникам цього медійного ресурсу, як це щоразу робить його більш кваліфікована колега: «Моє вітання всім глядачам і слухачам Радіо НВ. Мене звати Власта Лазур. Я журналіст Радіо Свобода, але найближчу годину проведу разом з вами на хвилях НВ».

Шляхетно, порядно, з повагою до слухачів і глядачів. Щоправда дисонує щоразу наполегливе «я журналіст». Чи то в українській мові зник жіночий рід «я журналістка», чи позначилась якась інша світоглядна оказія. Але то вже таке.

Далі під відеороликом ведучого Тузова не побачив таймкодів (часових позначок), що вже геть не професійно як для такого поважного медійного ресурсу. Ба більше, це відверта неповага до глядачів відео. Таймкод економить глядачам час, адже дозволяє почати перегляд відео з того фрагменту, який цікавить глядача безпосередньо.

У нашому випадку відео має тривалість майже 26 хвилин, незручно переглядати його повністю, тому що про боротьбу литовців на свою свободу доводилось читати і не раз, а ось про 20 отруйних республіканців почув уперше.

Принагідно доцільно нагадати, що сьогодні медійно і політично активні українці поділяються на дві ворогуючі групи, якщо мова заходить про США, а саме на трампістів і байденістів. Із відео стало зрозуміло, шо у Литві така сама проблема, оскільки депутат Сейму Литви і очільник литовської делегації в ПАРЄ Емануеліс Зінгеріс є виразним байденістом.

Емануеліс Зінгеріс (див. відео із 17:31), як антагоніст щодо тих республіканців, які належать до групи Трампа, поширював на хвилях радіо НВ дезінформацію, що так звані трампісти будуть голосувати за скорочення військової допомоги для України. Емануеліс Зінгеріс обурився, що трампісти створили прецедент голосування 15 разів (не 17 разів, як переконує литовський депутат) за лідера республіканців у Палаті представників Конгресу США Кевіна Маккарті, поки його обрали очільником аж на четвертий день.

Трампісти і справді обклали Кевіна Маккарті червоними прапорцями наче вовка під час полювання, але мови про скорочення військової допомоги для України не було. Сам Маккарті ще до початку голосування за його кандидатуру голосно заявив, що з приходом республіканської більшості у Палату представників завершена байденівська ера розтринькування американських бюджетних коштів методом виписування «чистих чеків».

Литовський депутат лицемірить. Він, як частий гість у США, повинен знати, що трампістів цікавить тільки одне: який відсоток із суми «чистого чеку» реально доходить до українських бійців на передовій? Який відсоток із «чистого чеку», призначеного для України, залишається у кишенях американських конгресменів-демократів? Який відсоток із надісланої в Україну суми «чистого чеку» осідає в кишенях представників української влади? Трампісти не йолопи. Вони поінформовані, в яких умовах воюють воїни ЗМУ і хто в Україні не подбав про них, а створив їм такі нестерпні побутові умови. Отож трампісти хочуть знати, на що витрачені американські мільярди, щоби прозвітувати перед своїми виборцями. А просторікування литовського депутата про отруйний трампістський корінь − це традиційна соросівська брехня.

Ведучий Тузов, навіть не як журналіст, а тим паче заслужений, а як пересічний працівник інформаційної ниви, повинен був би поставити литовському депутатові (якщо Емануеліс Зінгеріс такий ерудит в американських справах) питання про надходження байденівської допомоги на український фронт, на передову. Проте ведучий лише кивав головою, поглядаючи увесь час убік на когось, хто подавав йому знаки і маніпулював ним наче лялькою-маріонеткою, а також інтенсивно надсилав ведучому есемески під час ефіру.

Далі литовець сказав: «Потрібно скласти карту прізвищ конгресменів і звертатись до їхніх виборців [...], якщо у пакет включено зменшення допомоги для України. [...] Ми повинні з'ясовувати стосунки із цими двадцятьма республіканцями [...] та, звичайно, з цими нечисленними, але все-таки вкрай лівими демократами. Ось ці два жахливі фланги повинні бути нейтралізовані».

Отакої. Значить не тільки трампісти, з точки зору литовського депутата, мають претензії до фінансової допомоги для України, але і його ідеологічні колеги байденісти.

Якщо ми скажемо чарівні слова «Гугл, друже, покажи, нам всю правду розкажи„, то дізнаємось, що проти фінансової допомоги для України активно виступило і байденівське крило прогресивної фракції Палати представників США у кількості 30 демократичних осіб. Оце так диво. Демократів-супротивників України більше, аніж трампістів, а Емануеліс Зінгеріс вішає нам локшину на вуха «з цими не численними лівими демократами».

Отримавши таку інформацію, що повинен був би зробити ведучий, окрім мовчання і кивання головою, якби був доброчесним журналістом? Щонайменше повинен був написати достовірний заголовок на кшталт «Угамувати суперечливих 30 демократів і 20 республіканців − противників України».

Дмитро Тузов цього не зробив. Відповідно, тисячам глядачів своєї програми він не надав достовірної інформації. А це непорядно.

Стосовно ж чотириденного голосування за Кевіна Маккарті, то затримка була за тим, щоб обмежити його депутатську фривольність. У попередні два роки Кевін Маккарті орієнтовно у 85% голосувань агітував республіканців у Палаті представників віддати свій голос за інтереси демократів, а Ненсі Пелосі аналогічно це робила лише у 15% голосувань за інтереси республіканців. Річ у тім, що Пелосі та Маккарті обоє із Каліфорнії, вони мало не дружать сім'ями, хоча назовні є політичними опонентами. Тепер трампісти так обмежили Маккарті, що достатньо одного голосу, одного лише депутата-республіканця від Палати представників, щоби відсторонити Маккарті з посади, якщо він і далі буде запобігати перед демократами на шкоду республіканцям.

І останнє. Закон про ленд-ліз написали і сприяли його прийняттю республіканці всупереч відчайдушному спротиву Байдена та його прогресивного крила. Ми ж пам'ятаємо, як довго Байден опирався і не підписував цей закон, а демонстративно підписавши його аж 9 травня 2022 року, досі закон не виконує, саботує військову допомогу для України.

За ленд-ліз проголосували 20 сенаторів: 1 − незалежний, 6 − демократів, 13 − республіканців.

Треба було би запитати у литовського гостя, навіщо республіканцям обмежувати військову допомогу для України, якої вони домоглись і за яку проголосували? Проте у студії Радіо НВ не було кому поставити таке просте й логічне питання.

■■■