Зимою 2019 року розумний годинник врятував життя норвезькому пенсіонеру, коли чоловік впав у ванній кімнаті і втратив свідомість. Нова функція цього годинника — визначення падінь — спрацювала автоматично і, оскільки його власник не зреагував протягом хвилини, годинник сам поінформував лікарів про необхідність надання екстренної медичної допомоги його власнику. Як згодом розповіли працівники швидкої, коли вони прибули на виклик, чоловік був без свідомості та стікав кров'ю через пошкодження черепу, отриманого у результаті падіння. Постраждалому надали медичну допомогу та за кілька днів виписали додому.

Такі випадки, коли технології рятують життя, — вже не вигадані сюжети з фантастичних фільмів. Це реальність у цивілізованих країнах, що успішно розбудовують цифрову медицину та допомагають медично-технологічним (MedTech) стартапам розвинути свою розробку від ідеї до комерціалізації продукту. Для цього будують цілу екосистему, спрямовану на появу MedTech-стартапів на перетині різних галузей: молекулярної біології, генетики, біоінформатики, штучного інтелекту та ін. Тому на тлі тривалого занепаду української галузі охорони здоров'я, MedTech-стартапи, що виникають в Україні, є, радше, приємними винятками та нагадуваннями про наш все ще потужний інтелектуальний потенціал.

Наприклад, Cardio Vision – компанія, заснована молодою українською командою, яка розробила технологію, що автоматично визначає рівень стенозу коронарної артерії серця у MPR-зображеннях (отриманих з комп'ютерної томографії) за допомогою методів машинного навчання і глибоких нейронних мереж. Таким чином, лікар отримує передбачення загального стану коронарної артерії та може миттєво визначити стадію захворювання конкретного пацієнта. Компанія вже почала впровадження даної технології у закладах охорони здоров'я Австралії та працює над її масштабуванням.

Г'ю Герр був уже досвідченим альпіністом, коли потрапив у сильну заметіль та люті морози десь під горою Вашингтон. Після евакуації медики ампутували йому обидві ноги, аби він не помер від зараження крові. Зараз Г'ю Герру 55, він — професор Массачусетського технологічного інституту і засновник Центру екстремальної біоніки. І все своє життя після трагедії успішно займається розробкою і модифікацією біонічних кінцівок. А також, за допомогою двох протезів ніг власного виробництва, веде активний спосіб життя і навіть займається скелелазінням. Подивіться його виступ на Ted talks, щоб зрозуміти як це, коли біонічна кінцівка і виглядає, і поводиться так, ніби «жива» — з нервовими імпульсами, суглобами, м'язами і керована головою.

5e96ffb5e447a.jpg

Стрімко розвиває цифрову охорону здоров'я не тільки США. За даними Ізраїльського Start-Up Nation Central, число компаній, що займаються цифровою охороною здоров'я, у 9-тимільйонному Ізраїлі станом на кінець 2019 року збільшилося до 580 і демонструє щорічну тенденцію до зростання. Найуспішніші десять компаній з їх числа вже залучили інвестиції на суму 721,9 млн дол США.

Як справи з цим в Україні? Занепад влади як глобальне явище призвів до скорочення управлінських циклів. В Україні вибори усіх рівнів відбуваються все частіше. А ще частіше змінюються уряди. За неповних 29 років незалежності ми маємо вже 18-го Прем'єр-міністра України і 21-го Міністра охорони здоров'я України. Це практично унеможливлює стратегічне планування та системне реформування. Те, що починається одним урядовцем, не лише не продовжується іншим, а часто взагалі критикується та припиняється. Пандемія COVID-19 зробила системні проблеми галузі охорони здоров'я України більш помітними загалу. Їх чимало, та в цій статті йдеться про нерозвиненість цифрової медицини.

Весь масив медичної інформації, що стосується кожного пацієнта, — аналізи, дослідження, прививки, консультації, виписки — відсутній у електронній формі. Тобто кожен з нас не має своєї хронологічної медичної цифрової історії. Також, відсутня і єдина інтегрована інформаційна система, що об'єднувала б медичні дані з усіх медичних установ всіх форм власності. Як наслідок, живучи в епоху шаленого технологічного прогресу, ви можете подивитись з свого мобільного телефону у інтернет-банкінгу історію ваших платежів банківською карткою, що ви купували рік тому, де і скільки за це заплатили. При цьому ви не можете таким само зручним чином ознайомитись, наприклад, з висновком лікаря, у якого ви були на консультації. Не зможе ознайомитись з ним і його гіпотетичний колега, до якого ви ймовірно потрапите колись. Нерозвинутою є і телемедицина, коли з використанням засобів дистанційного зв'язку лікарі первинної ланки мають можливість швидко отримати фахову консультацію вузькопрофільних колег. У випадках, коли відстань є критичним чинником, наприклад, в сільській місцевості, це часто призводить до летальних наслідків.

Стаття 3 Конституції України зазначає, що «людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю». Нерозвиненість цифрової медицини в Україні вже не просто незручність, це і суперечність основному закону, і загроза здоров'ю та життю громадян. Ця проблема детальніше аналізувалась у статті Ремені безпеки, відкриті дані та боротьба з COVID-19.

Галузь охорони здоров'я в Україні все ще залишається недостатньо цікавою як для внутрішніх, так і для зовнішніх інвесторів. Це пов'язано як з відсутністю самої стратегії залучення приватних інвестицій, так і з практичною відсутністю інституту державно-приватного партнерства у медичній сфері.

5e96ff8c88049.jpg

Американський економіст українського походження Адріан Сливоцький зазначає: «Виявляючи проблему, ви виявляєте потенційний бізнес». В такому разі, галузь охорони здоров'я в Україні — справжній клондайк для підприємництва!

Після карантину (краще пізно, ніж ніколи), я переконаний, з'являться нові цікаві соціально-важливі стартапи, зокрема, і в галузі медицини. А також, постануть і цілком нові галузі на межі вже відомих, про які ми поки що навіть не здогадуємося. Весь світ намагатиметься виграти конкуренцію в цій площині. Можуть позмагатися і українці.

Юрій Тустановський

https://www.facebook.com/yuriytustanovskyy

публіцист, аналітик трендів