Використання прийменника на/в по відношенню до України було і залишається яскравим маркером відношення росіян до нашої держави. На відміну від прямолінійного питання щодо належності Криму, прийменник «на» був і залишається прикладом витонченого знущання над українським почуттям гідності.
ЛіберальщиНА
Яскравий приклад еволюції російської «ліберальної» думки на вживання прикметника «на» по відношенню до України демонструє голова московського радіо «Ехо Москви» Алєксєй Вєнєдіктов. Рупор замаскованої пропаганди для інтелектуалів. Спочатку прикриваючись демократичними поглядами та «опозиційністю» до Кремля, він знизував плечима, мовляв, академічні норми російської мови не дозволяють казати інакше ніж «на Україні».
Але в останній час погляд Алєксєя Алєксєєвича змінився і він підкреслює, що використовує саме словосполучення «в Україні», хоча норми російської мови за цей час не змінювались. Редактор «Ехо Москви» вирішив погратись в посередника для нової української влади, то ж довелося підлаштуватись під українській погляд на російську філологію.
Свого часу ще один російський «ліберал» Андрій Ілларіонов, колишній радник Володимира Путіна, детально вивчив філологічні піруети російської влади при слововживанні «в/на Україні». Була виявлена чітка закономірність – принизливе «на» почало лунати з вуст Володимира Путіна після Помаранчевої революції.
Але чи дійсно вживання «на Україні» є домінуючою нормою в Російській Федерації? Виявляється, що ні.
В і й НА
Перед вами аналіз пошукових запитів "Google trends" в Російській Федерації. Пошукову систему можна сміливо порівняти із сповіддю у священника – анонімні запити людей завжди щирі.
Як бачимо, увесь час, за винятком інформаційних сплесків офіційної пропаганди, люди в пошуковій системі використовували «в Україні» майже вдвічі частіше.
Причому зверніть увагу на територіальний розподіл – в перших рядках Москва та область.
Цікаво подивитись на принциповий вектор пошукових запитів і світогляд людей. Ті, хто шукає «на Україні» цікавляться «війною» та умовним «что там у хохлов». Пошукові запити «в Україні» поєднуються з мирними темами про «погоду» та «курс».
Будемо відвертими – більшість пошуків на тему України здійснюють етнічні українці і заробітчани. Це видно з географічного розподілу – тут і Сибір, і Далекий схід («Зелений Клин") і наша Кубань.
Але ж філологічна пропаганда діє на всіх однаково – і на росіян, і на українців в РФ. "В Україні" перемагає у масовій свідомості.
Парадокс, але повага до України на офіційному рівні у росіян виникає, коли нас сприймають як ворогів. Яскравий приклад – російське міністерство охорони здоров'я. Робочий плакат про ворожі американські біологічні лабораторії, які "оточили" Росію. Пишуть "в Україні":
Як бачимо, витрачаючи мільярди доларів на ідеологічну війну проти України, РФ не досягла успіхів навіть на власній території.