2018 видавався для Юлії Тимошенко таким хорошим роком. Вона впевнено лідирувала в усіх рейтингах. А ненависний їй Петро Порошенко переважно борсався на третьому-п'ятому місцях.

У 2019 все пішло шкереберть. Група «Рейтинг», КМІС, Центр Разумкова почали публікували опитування, де перше місце перехопив Володимир Зеленський. А в лютневих рейтингах Юлю стабільно випереджає і Порошенко. Букмекери ж найбільше шансів дають нинішньому гаранту та вже оцінюють шанси Зеленського краще, ніж у Тимошенко.

Що робить Юля? Збирає велику прес-конференцію, де розлого звинувачує Порошенка у спробах підкупити виборців. І говорить про «продажну оціологію», дані якої «не відповідають реальній картині, яка сьогодні склалася».

Очевидно, що опитування не відображають настрої населення один в один. Ще обережніше треба ставитися до котирувань букмекерів. Однак вони вказують на тенденцію. І сам факт прес-конференції означає: «Вона розуміє» наявність проблеми. Судячи з виступу Тимошенко, чого вона не зрозуміла, так це причин втрати нею виборців.

Кампанія ні про що

Ця втрата цілком закономірна. Але чому, якщо вона так старалася? Вона ж запропонувала нову конституцію, новий економічний курс, нову стратегію миру. Як початок, це був дуже вдалий крок, проте його недостатньо. Хто читав проект «народної конституції»? Хто зрозумів всю велику стратегію Тимошенко, як розвивати економіку чи зупинити війну на Донбасі?

Блокчейни, 3D-принтери та викопати з могили Будапештський момерандум... Для тих, хто хоче глибоко розбиратися, це показало одне: Тимошенко насправді не знає, як вирішувати головні проблеми. А для широкого загалу це залишилося порожньою балаканиною.

Люди мислять концептами. А з чим асоціюється кандидат у президенти-2019 Тимошенко? Зі зниженням ціни на газ удвічі. Фактично, це все. Звісно, це ширше, ніж газ. Але те, що Юля буде збільшувати соціальні виплати, це всі і так давно знають і очікують від неї.

Реклама у Тимошенко так само ніяка. «ВірЮ» і «Нові можливості для кожного» — порожні гасла. Тоді як для того, аби бути успішними, вони повинні не просто бути короткими і запам'ятовуватися, але нести смисл, який зрозумілий усім. «Юліна тисяча» — це розуміли всі, це запам'ятали всі. Проте кампанія ЮВТ навіть це не змогла використати, хоча Тимошенко і пропонує повернути всі внески, які пропали в Ощадбанку СРСР. «Юліна тисяча 2.0» — було би і всім ясно, і звучить цілком хай-тек, майже як блокчейн.

Для порівняння. «Віра, мова, армія» — це, можливо, найефективніше, що можна було вигадати за підсумками президентства Порошенка. Можна довго сперечатися, чи велика заслуга президента в створенні помісної церкви або в розвитку ЗСУ, але ці слогани чіткі, короткі та всім зрозуміло, що за ними стоїть.

(Не)нова вона

Проблема кампанії Тимошенко не лише у відсутності чітких меседжів. Вона в принципі побудована на хибному засновку. ЮВТ намагається представити себе як лідера, який поведе країну «новим курсом». Але при цьому з 44 кандидатів у президенти довше за неї в українській політиці хіба що Олександр Мороз. Дисонанс.

Це могло спрацювати, якби вибори звелися до боротьби Тимошенко vs Порошенко. Схоже, саме так їх і досі сприймає Юля, яка більшість свого часу приділяє критиці чинного гаранта. Утім, на цих виборах від самого початку реальних претендентів було куди більше, ніж два. І після того, як Слава Вакарчук залишився осторонь, лейбл «новий» остаточно зарезервував за собою Зеленський.

Свою роль могла зіграти і реакція на звинувачення Владислава Мангера в орагіназції вбивства Каті Гандзюк. Хоча партія «Батьківщина» і виключила зі своїх лав Мангера, але Тимошенко і далі за нього заступається. Чи винен Мангер, чи ні, — вирішуватиме суд. Але асоціація не лише між чинною владою, але і між «Батьківщиною» та справою Гандзюк у частини людей сформувалася. На Заході партії давно навчилися, як мінімізувати шкоду від своїх політиків, котрі потрапили у скандал. В Україні ж поки не навчилися.

Самовпевнена вона

Який висновок цієї історії? Межа між політиком геніальним і провальним дуже тонка, часто все вирішують дрібниці. Тимошенко вдалося стати феніксом після провалу 2014 року. Чому ж так сталося, що перед самим іспитом кампанія виявилася хибною? В очі впадають дві причини. По-перше, вона перестаралася, надмірно критикуючи Порошенка, готуючи цілу нову конституцію та «новий курс» про все. Замість того, щоб знайти чіткі меседжі, які б зачепили людей.

По-друге, вона занадто впевнилася у своїй перемозі. Рейтинги минулого року далися взнаки. «Результати ми всі побачимо в першому турі. І саме тому, що я їх знаю, ніяких планів Б не буде. Буде надійний план А», — сказала Тимошенко 22 лютого. Бути впевненим у собі — це добре. Якщо ж самовпевненість надімірна, то людина робить помилки.

Остаточно Тимошенко з гри не вибула. Шанси як пройти в другий тур, так і перемогти, залишаються. Але вони зменшуються, тоді як до виборів лишилося трохи більше місяця.