Часто в засобах масової інформації висвітлюють тему «гібридної війни». Обивателі, які далекі від розуміння суспільних процесів і війну бачили лише за версією офіційного речника АТО на державних (приватних майданчиках олігархів) телеканалах розуміють це як якісь дуже хитросплановані військові дії із застосуванням «нанотехнологій» у військовій справі. Насправді все набагато простіше. Гібридність війни полягає саме в агресивній експансії інтересів росії на всю, без вийнятку, територію України. Мабуть для багатьох це буде сюрпризом, але справжня гібридна війна відбувається саме в тилу. Так, там, де не стріляють і не сипляться з неба «Гради», де, здавалось би, немає видимих людських втрат, саме там і є майданчик справжньої війни — війни, метою якої є окупація території будь-якою ціною. Подвійна система цінностей, яка стала нормою в суспільстві споживання, насправді є основним маховиком, який задіяний росією в методах окупації України. Окупація — це не танки на вулицях і не прапори на держустановах (адже це лише візуальні артефакти, які, насправді для окупантів є маловажливими), а важілі впливу на процеси, що відбуваються на тій чи іншій території шляхом задіювання лояльних до окупанта людських ресурсів з метою доступу до ресурсів матеріальних. Для цього не обов'язковим є фізичне знищення населення окупованої території, а часто достатньо лише створення лояльного до окупанта та його інтересів грунту і суспільної думки. Тому «рускаязичіє» на вулицях наших міст, «Альфаджаз фести» і подібні закамуфльовані під «культура внєпалітіки» наче б то не шкідливі заходи (які фінансуються російським капіталом) — це і є ОКУПАЦІЯ, адже, повторюсь, метою окупації є заволодіння матеріальними ресурсами території, а людський ресурс — ключ до територіального.