23 листопада цього року у Харкові відбувся ІІ Польсько-Український форум місцевого самоврядування «Громада. Ефективний розвиток. Інвестиції». Польський досвід реформи місцевого самоврядування та децентралізації став головною темою цього заходу.

Під час відкриття модератор форуму, директор Харківського центру розвитку місцевого самоврядування Діана Баринова відзначила, що «На Харківщині активно триває процес децентралізації та реформи місцевого самоврядування. Вже створено 13 об'єднаних громад. Сьогодні наше спільне завдання — забезпечити розвиток їх територій, знайти точки росту, дати інструменти спроможності та ефективного управління ... Поляки вважають, що реформа місцевого самоврядування – це їх найуспішніша реформа, яка зробила Польщу такою, як ми знаємо її сьогодні. Тому саме польський досвід реформи є дуже корисним зараз для місцевого самоврядування України, і особливо для східних її регіонів».

Під час обговорення теми «Комунікації з населенням. Активізація участі мешканців у житті громади. Солтиси, старости, громадські організації», а саме презентації війта гміни Риєво Славоміра Слупчинського стало зрозуміло, що стало запорукою та одним з ключових рушіїв успішності реформи місцевого управління в Польщі.

У бюджеті гміни щороку закладається певна сума грошей на проекти від громадян. І жителі на сільському сході визначають на що витратити ці кошти. Базовою умовою для громадських проектів є те, що вони мають служити покращенню якості життя у селі і бути в рамках повноважень гміни.

Процедура конкурсу проектів – проста. На сходах солецтва, які відбуваються восени, громадяни обговорюють пропозиції, обирають кращі і передають протоколи цих засідань керівництву гміни. Далі відбувається експертиза пропозицій щодо їх відповідності умовам, і за їх виконання ці проекти включаються до місцевого бюджету на наступний рік.

Сільські жителі дуже розсудливо і ефективно використовують ці кошти. У селах будуються вуличні майданчики для занять фізкультурою і спортом, ремонтуються дороги та освітлення. Також частина грошей призначається на інтеграцію села: організацію свят та різних заходів для жителів.

Солецький фонд створюється за рахунок власних фінансів гміни і використовується лише на сільських територіях. Держава може компенсувати від 20 до 40 відсотків цього фонду у бюджет громади.

І хоча такі проекти не дуже подобаються владі, бо потім треба шукати фінансування для їх утримання. А це суттєві видатки для місцевого бюджету. «Але люди проголосували, запропонували – мусимо виконати».

Крім цього законодавчо врегульована реалізація спільних проектів та виділення коштів з місцевих бюджетів для неурядових та громадських організацій.

Рівень громадської активності є індикатором руху до позитивних змін, реального місцевого самоврядування не через критику та нарікання, а через безпосередню участь у вигляді внесення проектів та формалізацію ініціатив за інтересами та потребами громади.

Це те, що найбільше відрізняє нас від Польщі.

Системи управління схожі, ієрархія органів управління схожа, а громадська свідомість і активність — абсолютно різні.

Як зазначили під час дискусії польські колеги, українці дійсно є малоактивними та нееластичними. Це, нажаль, наслідки пов'язані з радянським минулим.

В Україні вже є приклади безпосередньої участі громадян у вирішенні питань місцевого значення, зокрема це «бюджети участі», коли певна сума коштів бюджету громади спрямовується на фінансування проекту, який визначили мешканці шляхом голосування або конкурси міні-проектів де активні громадяни вносять проекти, які фінансуються на 50% з обласного бюджету, на 45% – з місцевого і не менше 5% — це кошти ініціативної групи. Але такі приклади не мають системного характеру.

Цю активність треба пробуджувати і стимулювати, але дуже обережно і виважено. Через конструювання та впровадження прозорих та доступних процесів і процедур участі громадськості в місцевому управлінні. Але якщо не буде спрямованої на створення позитивної громадської активності, ніякі гарно виписані процедури не допоможуть.

Пасивність, небажання змінюватись і змінювати особисто – основне гальмо і перепона на шляху впровадження будь-яких реформ.

І саме об'єднані територіальні громади де влада обрана народом, має і повноваження і ресурси та наближена до людей є найсприятливішим підґрунтям для зародження справжнього відповідального громадянського суспільства.