Говорячи про виконання мінських домовленостей, і наші можновладці та політики, і європейські «радники» та «друзі» постійно згадують про необхідність враховувати соціальні й гуманітарні потреби АНТИУКРАЇНСЬКОГО населення ОРДЛО (нібито для того, щоб зробити їх прихильнішими до України). Але ніхто ніколи не загадує про УКРАЇНСЬКЕ населення прифронтової зони, яке внаслідок «відведення» наших військових від лінії розмежування неодмінно перетвориться на об'єкт репресій і нищення. Ми так пишаємося тим, що вдалося звільнити із пазурів рашистського «правосуддя» 35 наших громадян, але спокійнісінько віддаємо терористам «на підвали» прихильників України зі Станиці Луганської, Авдіївки, Золотого, Красногорівки та ін. Щойно вимінявши одних своїх заручників, ми дозволяємо ворогові набрати сотні або навіть і тисячі нових. Тож хотілося б почути, яким чином наша влада в рамках мінських домовленостей гарантуватиме безпеку життя проукраїнській громаді прифронтової зони після відведення ЗСУ. та перетворення окремих населених пунктів на «сіру» зону.