Не розумію людей, які в метро на ескалаторі стоять зліва.

Що не так із людьми, які зайшовши у вагон метро, стають біля дверей і не проходять далі? Ну тобі ж виходити через 3 станції. А то й більше. Будь людиною, пройди далі, дай зайти іншим. Ти ж не один у цьому вагоні їдеш.

«Обожнюю» людей, які повільно, вальяжно заходять у вагон. Ці персони думають, якщо вони повільні, то й двері вагону повільніше закриватимуться? Але ж ні, навколо них люди, яким також треба зайти у вагон за 15 сек зупинки потяга.

Проте найкрутіші мабуть ті, хто намагається пройти крізь тебе. Вагон іще не зупинився, двері не відчинились, а ці люди вже штовхають, тиснуть тобі в спину. Ну ж бо їм треба пошвидше. Вони поводять себе наче каскадери, які звикли виходити з транспорту під час руху.

А люди, які не знімають наплічники. Рвуться як невіжені до вільного місця. Пхаються у вагон до того, як вийдуть інші пасажири…

Спізнюєшся. Поспішаєш. Тобі треба їхати саме у цьому вагоні. Цей потяг останній у твоєму житті...

Так не забувай же, що навколо тебе інші люди!

Це так, чисто роздуми. Будь-яка схожість із реальністю випадкова.