Що можливо зробити за 18 годин?

Звичайно, кому як.

А якщо ви маєте одну з найпотужніших армій в світі?

Мабуть, що немало.

Наприклад, не дуже поспішаючи, захопити кілометрів 400 углиб, та 1000 кілометрів повздовж, території сусідньої країни.

Чому б ні?

Це буде не легко? Можливо.

Але зважаючи на те, що сусіди не мають головнокомандуючого в їхній армії, то можливо, що і дуже просто.

Тобто ви дивитися у фейсбук, або у телеграм, або будь де в інтернеті і бачите, що Президент сусідньої країни, її ж Верховний головнокомандувач знахоиться у якісь сраці, за тисячі кілометрів від країни Президентом і Головнокомандувачем якої він є. Його пресслужба не соромлячись бреше безглуздій отарі шанувальників, що він там працює на їхні статки і отара бліє із задоволенням. Головним засобом зв'язку Головнокомандувача є iPhone, яким він хіба що відосік може запилити. До того ж дістатися до країни Презиентом і Головнокомандувачем якої він є, цей проважний пан зможе тільки через 18 годин.

Що б ви робили?

Ви ж бажаєте цю країну?

У власне володіння?..

Так, цього разу нас «пронесло». Принісши спокутню жертву, незнамо якому Богу літаком, ми поки що не маємо хуйловських танків у Дніпрі, або Сумах.

Але наступного разу, вже не пронесе.

А наступний раз буде, не сумнівайтесь навіть. Вони не здатні на навчання, не слухають тих, хто розумний і ще, живуть у власному світі.

Дуже шкода загиблих у літаку. І можливо вони віддали свої життя за нас.

Цього разу вони.

Наступного, їх вже не буде.

Наступного разу спокутувати вже будемо ми, всі разом, за наш вибір, за наш гріх