Новий Шлях. https://www.newpathway.ca/ukrayinski-fermery-u-kan...

Протягом найближчих місяців в Україні можуть відбутись найбільші зміни у системі володіння сільськогосподарською землею з часів колективізації. У травні-червні може бути прийнятий закон про створення ринку землі. Такий закон, зокрема, внесений у меморандум України з Міжнародним Валютним Фондом. Боротьба за землю в Україні у останні століття спричинила велику кількість катаклізмів. Цього разу конфлікт між різними сторонами відбувається поки що здебільшого на парламентській трибуні та сторінках соціальних- та мас-медіа.

Мабуть, найбільш показовою у цій дискусії буде думка тих, хто живе і працює на землі, — малих і середніх фермерів. У квітні в Канаді перебувала група членів сільськогосподарських кооперативів «Зерновий» і «Зерно-Бунк» з Дніпропетровської та Кіровоградської областей. Їх поїздка була організована Канадським кооперативним зерновим проектом (zerno.org.ua).

У інтерв'ю Новому Шляху фермери – члени групи говорили про складні умови бізнесу і конкуренції. Зокрема, Василь Плющ з кооперативу «Зерно-Бунк» сказав, що великі агрохолдінги постійно намагаються збільшити свій земельний банк, але мало турбуються про захист родючості землі і про потреби населених пунктів та місцевих людей.

Напередодні введення ринку землі у фермерів немає коштів на купівлю землі

Людмила Сушко з кооперативу «Зерновий» сказала, що фермери, для яких цього року ввели податок ПДВ, знаходяться у нерівноправних умовах порівняно з великими холдингами, оскільки вони не можуть експортувати продукцію і відповідно отримувати відшкодування ПДВ. Лише невелика частка малих і середніх фермерів зараз є платниками ПДВ. Крім того, фермерам, які не зареєстровані як платники ПДВ, трейдери платять менше за зерно, тому що також не можуть отримати компенсацію ПДВ.

Олексій Харсун, виконавчий директор кооперативу «Зерновий», називає цю ситуацію спланованою диверсією проти малих і середніх агровиробників: «Згідно податкового кодексу дрібні фермери мають право стати платником ПДВ, але на практиці його неможливо реалізувати. Фермери дають хабарі, щоб стати платником ПДВ».

Крім того, сказав Олексій, фермерів відрізають від фінансування: «Відсотки за кредитами доходять до 40 річних, процедура отримання кредиту дуже обтяжлива, займає, як правило, більше місяця. Вимоги для застави дуже великі — щоб отримати 1 гривню кредиту потрібно надати заставу 2,5 гривні».

В таких умовах опинились малі і середні українські фермери напередодні відкриття ринку землі. Фермери, з якими Новому Шляху вдалось поговорити останнім часом, одноголосно стверджують, що у них не буде коштів на купівлю землі. Оскільки після введення ринку власники паїв почнуть продавати землю, яку фермери зараз орендують, малі і середні фермери можуть втратити значну частину своїх угідь, і не зможуть вести прибуткове господарство, не кажучи про перспективи розширення. Землю скуплять агрохолдинги, які мають доступ до дешевих закордонних джерел фінансування. «У такої політики уряду є дуже проста аналогія — перед приватизацією держпідприємства зазвичай доводять до банкрутства, щоб їх можна було дешевше придбати. Так зараз поступають і з селом – доводять до бідності фермерів та власників паїв. Уряд обіцяє, що купувати землю зможуть тільки українці і тільки по 200 га в одні руки. Але, як завжди такі речі робляться в Україні, агрохолдинги просто скуплять землю через підставних осіб. В результаті, Україна залишатиметься виробником зерна, але село, малі та середні фермери будуть знищені», сказав Олексій Харсун.

Цілком імовірно, що більшу частину землі в Україні скуплять гігантські агрохолдинги, такі як UkrLandFarming, чий земельний банк зараз перевищує 650 тис. га, або Агропросперис (430 тис. га). У той же час, середній розмір селянського господарства у Канаді складає 315 га, у США — 176 га, а у Європейському Союзі — 16 га.

Чи у проектах введення ринку землі, які зараз розглядаються, є механізми захисту малих фермерів? Олексій Харсун: «Механізми, які пропонуються, носять формальний характер. Уся риторика уряду та у ЗМІ зараз не про те, щоб дати фермерам кредити купити землю, а про те, щоб дати людям можливість продати землю. Це не створення, це нищення. Причому власники паїв не отримають великих коштів за землю. Як правило, більші кошти отримує друга-третя хвиля спекулянтів».

Чи ставить така перспектива під загрозу українське фермерство, яке важко розвивалось 25 років? Олексій Харсун: «Фермерству в Україні зникати не вперше. У 1932-33-му його також знищували. Сподіваюся, що цього разу принаймі це не буде так драматично, як в 30-х роках».

Проти швидкого і непідготовленого введення ринку землі виступає і голова партії «Рух Нових Сил», колишній губернатор Одеської області і Президент Грузії Михайло Саакашвілі. Перебуваючи в Торонто, він сказав: «Ринок землі треба вводити, оскільки земля може бути одним із головних джерел розвитку України. Міжнародний Валютний Фонд говорить робити це зараз і дуже швидко. Але в умовах, коли немає відкритого електронного реєстру землі, коли фермер не може отримати кредити, а відсотки дуже високі, коли є свавілля чиновників, може статись, як в Росії в дев'яностих роках, коли після швидкої приватизації народився клас олігархів, який знищив російську демократію. Наприклад, Тетяна Засуха, одна з колишніх лідерів Партії Регіонів, володіє більшою частиною продуктивних земель Київської області. Вона контролює і землю, і політичні процеси — вирішує, хто буде в міських радах, хто буде міськими головами, яка партія скільки набере на виборах. Це неправильно. Треба ввести конкуренцію в цій галузі».

Реформи освіти, охорони здоров'я та децентралізація знелюднюють села

В Україні вже кілька років закривають лікарні, а з 2016 року школи, в яких вчиться менше 25 учнів (крім початкових), не фінансуються за рахунок державної освітньоі субвенціі. Крім того, зараз відбувається укрупнення громад в межах політики децентралізації. Який вплив все це справляє на українське село? Олексій Харсун: «Молоді люди живуть в селі, поки для їхніх дітей є школа. А коли закривається фельдшерсько-акушерський пункт, з того села починають виїжджати й пенсіонери. Фактично, йде політика знелюднення села, можливо, в рамках підготовки до відкриття ринку землі».

Закриття шкіл і розвозка дітей шкільними автобусами створює для селян незручності через поганий стан доріг і нестачу автобусів. За відгуками, сільським дітям доводиться вставати о 5 ранку, багато їздити і пізно повертатися додому. Ніна Годун розповіла, що одну з кращих шкіл Дніпропетровської області, яка знаходиться у селі Великоолександрівка Васильківського району, і яка зараз вчить усі 11 класів, переводять на 9-річну систему. Учні 10 і 11 класів будуть вчитись у опорній школі, яка знаходиться за 25 км. Великоолександрівка – велике село з населенням 2000 осіб. У школі навчається 187 дітей, що можна порівняти з багатьма іншими школами в Україні і не тільки.

Чи можна на цьому прикладі говорити про політику знелюднення села? Ніна вважає, що так. Олексій Харсун на наше прохання провів опитування серед 10 фермерів — членів групи, яка перебувала у Канаді: за його інформацією, 8 з них оцінюють діяльність уряду саме як політику на знелюднення села, один фермер утримався від голосування, а один – проти такого твердження.

Фермери також критично говорять про політику децентралізації, яку проводить уряд. Василь Плющ сказав, що об'єднання громад на добровільній основі зараз на селі відбувається рідко – «У об'єднаній громаді повинні бути всі структури, які були в районі. Практично це неможливо. Тому добровільне об'єднання навряд чи буде активним». Ніна Годун, депутат об'єднаної Васильківської громади, створеної в кінці 2016 р.: «Влада передає фінансування шкіл і лікарень з центрального бюджету на територіальні громади, у яких нема відповідних можливостей. У 2017 році на це виділили субвенцію з державного бюджету, а як буде далі, невідомо».

Рекомендації Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ з формування громад визначають зоною доступності відстань 20 км від околиць центрів нових адміністративно-територіальних одиниць. Наявність середньої школи та амбулаторії є обов'язковою в зонах доступності. Очевидно, що у нинішній Україні через поганий стан доріг та відсутність транспорту така відстань від шкіл та лікарень для дуже багатьох менканців села – нездоланна. Тому слова українських фермерів, що український уряд свідомо знелюднює село перед введенням ринку землі, не здаються божевільною конспіративною теорією.