Груднева соціологія, оприлюднена центром Разумкова, цікава вся, але має кілька ключових показників зі словом «вперше».
Отже, вперше 30% опитаних вважають, що нинішня влада гірша за попередню. Навпаки думають 20%.
Кількість виборців, готових підтримати Зеленського становить 28%. І це (вперше) менше за його показник у першому турі у 2019 році.
Вперше Зеленський в рейтингу довіри/недовіри не на першому місці.
Неприємна новина для Зеленського у тому, що він дуже скоро поступиться Порошенку не лише в абстрактній оцінці «попередня» або «нинішня» влада, але й у партійному та особистому рейтингах.
За слуг у грудні готові проголосувати 26,5%, за ЄС — 19,5%. У другому турі Зеленського підтримали б 57%, Порошенка — 43%.
Різниця між ними скоротилася з майже 50% до 14%. І мені здається, це не фінал, а таки «вирок». Враховуючи темпи розчарування у партії влади, і у владі в цілому (а за цим же опитуванням Зеленський став розчаруванням для 42%, тоді як Порошенко — для 10%), враховуючи протилежну, кажучи м'яко, динаміку рейтингів показники цих двох політсил та їхніх лідерів вже за кілька місяців зрівняються, якщо не поміняються місцями.
В цілому, те що ми побачили, є для Зеленського електоральною катастрофою. Справа не лише у цифрах, зрештою, поки що він зберігає суто арифметичний шанс перемогти на виборах. Справа у тому, що Зеленський використовував і мав намір використовувати соціологічні показники і свою популярність для протаскування небезпечних для країни рішень через референдуми, «опитування» тощо. Він був абсолютно впевнений, що самого його імені до сих пір достатньо для успіху. Але навіть в Одесі, колишній електоральній вотчині слуг, їхній підтриманий Зе кандидат Філімонов поступився результатом представнику «Європейської Солідарності».
Зеленський не дружить з реальністю. Він в теніс грає.
Ну давай, Вова, потроль ще Порошенка у своїх відосиках.
