В світі набирає обертів вакцинація. Добровільна звичайно, для тих, хто цього хоче.
А в Україні немає навіть приблизної дати її початку, до сих пір незрозумілий її алгоритм.
І чесно кажучи тут можна впасти у ступор. Чим ми гірші Тунісу, Єгипту чи Сербії? В чому проблема?
Люди, які готові вакцинуватись за свій рахунок також не можуть цього зробити, бо жодна вакцина в Україні не зареєстрована.
Вже представники місцевої влади у Києві чи Ірпені напряму комунікують з виробниками вакцин, готові організувати закупівлю і весь процес. Але не можуть цього зробити, тому що немає зареєстрованих вакцин.
Сам по собі напрошується висновок, що ринок штучно тримають під конкретні фармкомпанії, і готуються на цьому добре заробити. Підігруючи також Медведчуку, якому дали час на піар російської вакцини.
Але ж це відбувається на тлі того, що влада в інших державах насамперед дбає про здоров'я своїх громадян.
Спочатку вони продали маски за кордон. Потім не забезпечили безкоштовного масового тестування, переклавши це на гаманці людей. Запізнювались із забезпеченням засобами захисту — допомагали благодійники. Проспали ситуацію з киснем в лікарнях — рятували волонтери. Судячи з даних про смертність, запізнились із введенням локдауну, який варто було запровадити у листопаді. Тепер творять те саме з вакцинацією, демонструючи феноменальні жадібність, тупість і цинізм.
Якщо раніше у критичних ситуаціях з коронавірусом замість влади відповідальність на себе брали волонтери, то зараз і вони безсилі, тому що для наповнення ринку вакциною потрібні урядові рішення.
Або якийсь «волонтер», який замінить на президентській посаді де факто недієздатного Зеленського.
У квітні він обіцяв мільйон доларів за вакцину або ліки від коронавірусу. Вова, яке ж ти безнадійне, недолуге трепло.