Саме в ці хвилини розпочалася трансляція інтерв'ю Гордона зі Гіркіним, і вся реакція на нього ще попереду. Але вже зрозуміло, що це переломний момент, який потягне за собою наслідки. Втім витримати перегляд важко вже спостерігаючи гидотну усмішку інтерв'юера під час вітання з цим вбивцею.
Але спробуємо поставити питання ширше. Чому в гуморі «переміг» 95 квартал, а в журналістиці Гордон — серед ТОПів? Чому ці місця не посідають люди з виразно проукраїнською позицією і саме їхні ефірі не користувалися мільйонним попитом.
Умовні «гордони» — особи, пов'язані лише зі своїми патронами, спонсорами тощо. Для них не існує меж в людській психіці, які б вони з легкістю не переступили. І саме в цій шокуючий безпринципності — секрет успіху «кварталу» та їхнього друга Дмитра. Вони «ламають» людей, створюючи «нову нормальність», що є типовою кремлівською практикою.
Умовний український табір в цьому плані ледь не цнотливий. Тут завжди є ризик нарватись на звинувачення в образі історії, гідності, друзів, колег, кого завгодно. Тут існує ціле мереживо взаємостосунків, симпатій, забов'язань, які непросто переступати. Українці немов мають відповідати певному шаблону, тоді як наші опоненти можуть бути такими як хочуть і коли захочуть. І не мають сорому.
І цю дитячу хворобу час перерости. Хотілося б появи в інформаційному полі проукраїнських лідерів думок, які маючи принципи не будуть при цьому скутими рамками. Матимуть харизму.
Українська лайтова гуманітарна тусовка має зняти інтелігентські окуляри і показати міць. Думати не про «візії», а про інформаційне «м'ясо».
На останок — хтось міг би уявити щось подібне ще рік тому? «Непогана» підводка до річниці інавгурації Зе. При Порошенку такого не могло б бути за визначенням.