Так, саме так і трапляється дуже часто — хвиля популярності, яка грунтується лише на емоціях, може змінитись цілковитою самотністю. Особливо тоді, коли ти будуєш свою поведінку лише на тому, щоб усіх перехитрити, перемудрити, зробити дурнями. Зрештою, у дурнях будеш сам.
Судіть самі. Зеленського вже ненавидять всі, хто розуміє, яку загрозу для національної безпеки несуть його рішення. Хто обурений справою Шеремета і Стерненка. Кого вже втомили зашквари «слуг». Ненавидять і зневажають прихильники Порошенка. Сумарно ті, хто і в страшному сні не міг уявити його обрання президентом, та ті, хто по-троху починає «прозрівати».
До Зеленського зверхньо, з позиції сили ставиться п'ята колона на чолі з Медведчуком. Від нього вимагають, ставлять ультиматуми. Звинувачують у тому, що він продовжує політику Порошенка. Попри те, що влада відверто лояльна до проросійських сил, заслужити бодай якусь повагу з боку Росії Зеленському не вдається. На російському телебаченні його зображають дурачком, ганчіркою, що не може дати ради «націоналістам». І там він теж скрізь і у всьому винний.
Захід карколомно втрачає довіру до Зеленського, який відверто діє в інтересах Коломойського, і попри вимучений антиколомойський закон дотискає Смолія і приймає його відставку. Кінець реформам, довіряти не можна — таким є наратив публікацій у провідних змі. Зеленського як маленького хлопчика попереджають, вмовляють, він у свою чергу виправдовується, але і це колись набридне.
Зрештою, свіжа соціологія показує, що майже 70% громадян вважають, що Україна рухається у неправильному напрямку. При тому, що опитування Рейтингу проводилося до так званої «тиші» на Донбасі. Більше половини опитаних вважають владу некомпетентною.
В підсумку, Зеленський вже не потрібен ні проєвропейському політичному табору, ні Росії з її сателітами, ні США з Європою, ні, вже скоро, власним виборцям.
І це тільки початок.